Верьховна рада Україны 1-го юла 2021-го року схвалила в другім чітаню пропозіцію Закона о корінных народах Україны. За закон голосовало 325 депутатів, што є понад конштітучну векшыну в парламенті.
Свої голосы дали вшыткы парламентны фракції окрім Опозічной платформы – За жывот (Опозиційна платформа – За життя). В законі суть за корінны народы Україны вызнаны лем кримскы Татары, Караїмы і Кримчакы – жыдівске населіня, котре бісідує кримскотатарьскым языком.
Хоць Закарпатьска область Україны дістала ся до складу Україны аж по Другій світовій войні, ниґда перед тым не была частьов Україны, і народ, котрый доміновав на історічнім Підкарпатю быв все русиньскый, в законі Русины в списку корінных народів не суть.
Приговорили ся лем за Ґаґаузів
Закон, котрый быв приятый україньскым парламентом, говорить, же корінным народом Україны є автохтонна етнічна комуніта, котра сформовала ся на теріторії Україны і є носительом самобытного языка і културы. Условієм є і то, жебы не мали такы народы свою такзвану домовску державу.
Русины, хоць сповнюють тоты условії, до списку корінных народів не дістали ся. Не дістали ся там ани Ґаґаузы.
Но почас обговоріня пропозіції закона в парламенті депутат Анатолій Урбаньскый бісідовав о тім, жебы в будучности продумала ся можливость дати до списку корінных народів Україны іщі і Ґаґаузів, котры суть автохтонныма в Молдавії і на Україні. „Жебы было чути і голосы нашых Українців ґаґаузького походжіня,“ повів депутат. За Русинів не приговорив ся.
До Верьховной рады Україны вніс тоту леґіслатівну ініціатіву презідент Володимір Зеленьскый. Зробив то 18-го мая того року, в День памяти жертв ґеноціды кримскотатарьского народа.
Україна довгодобо потискує права Русинів
Приятя закона о корінных народах Україны, в котрім бракує Русинів, є лем далшым продовжіньом довгодобого потискованя прав Русинів на Україні. Тото зачало комуністічным режімом і тырвать доднесь.
Київ офіціално не признавать існованя Русинів. Русины як народность на Україні суть вызнаны лем Закарпатьсков областнов радов. Рада тото рішіня прияла у 2007 році. Не раз вже тото рішіня было з боку україньскых націоналістів атаковане.
Жрідло фотоґрафії: www.epublishing.cz.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА