lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Умер писатель і фолклоріста Михайло Шмайда

Петро Медвідь Петро Медвідь
1. 5. 2017
» Інчы, Вісти
Умер писатель і фолклоріста Михайло Шмайда

В неділю, 30-го апріля 2017-го року, в Братіславі умер у віці 96 років Михайло Шмайда, писатель, збератель русиньского фолклору.

Шмайда народив ся 2-го новембра 1920 року в селі Красный Брід, меджілаборецького окресу, де пережыв і цілый свій жывот. Напрік тому, же не абсолвовав жадны высокошкольскы штудія, мав скінчену лем міщанку, став ся з нього писатель і вызначный збератель русинського фолклору на Пряшівщіні. Свою творчость наперед зачінав із поетічныма творами і оповіданями, но пізніше ся з нього став романописатель – новеліста.

Кідьже почас його творчого жывота не мож было писати в русиньскім языку і вызнати собі русиньску народность, Шмайда выдавав свої творы в україньскім языку. Є автором першого роману написаного в україньскім языку, котрый быв по Другій світовій войні выданый в Чехословакії під назвов „Тріщать криги“ (р. 1957). Іщі перед тым му вышла книжка оповідань під назвов „Вязка ключів“. З далшых творів мож спомянути трілогію „Лемки“, оповіданя „Паразити“ і много далшых прац і статей. У своїх романах „Тріщать криги“ і першім томі трілоґії „Лемки: корчмарський слуга“ (р. 1965) Шмайда  занимав ся і проблематіков примушеной колектівізації і змінов народностной і церьковной ідентічностей Русинів.

В далшім успішнім романі „Роз’їзди“ (р. 1970) писатель росповідать чітателям о смутных судьбах русиньскых робітників коло будованя фабрикы ВСЖ Кошыці (Выходословацькы желізарні Кошыці).

Михайло Шмайда не быв лем романописательом. Є честованым етноґрафом, о чім свідчіть і його велика робота, котру по собі зохабив з єпохы років 1960 – 1971, коли працовав про Музей україньской културы, но і пізніше.

По 1968 р. быв єдным із тых, котрых новы міцны репресалії комуністічного режіму поставили на бік дісідентів і заказаных авторів. Аж до 1988 р. быв і вдяка Васильови Білякови переслідованый ШТБ (комуністічна спецслужба в бывшій Чехословакії) і были о нім веджены записы як о барз небеспечнім чоловіку і про самого Біляка. В тім часі быв у робітницькій професії.

Почас його робітніцькой роботы зозберав велике множество русиньскых співанок, котры были по револуції выдрукованы і книжно в двох томах – „А іші вам вінчую“ (р. 1992) і „Колискові пісні“ (р. 1993)

На початку 90-тых років Шмайда вітав політічны зміны, вітав русиньскый рух і выдаваня статей по русиньскы в україньскій пресі (русьньска іщі не была), быв єдным із першых підпорователів втогды выникаючой Русиньской оброды. Но сам ниґда не став ся їй членом і не прияв далше прямованя орґанізації. Напрік тому ниґда публічно не выступив проти русиньского народного возроджіня по 1989-ім році. На святкованя його 90-ых народенин в Міджілабірцях были зарпошены і представителі Русиньской оброды.

Общество Ендіго Варгола і Музей модерного уменя Ендіго Варгола в Міджілабірьцях його пропоновало на Премію Ендіго Варгола за 2004 р. за вклад до области етноґрафії, фолклорістікы і антрополоґії Русинів на Словеньску. В 2008 р. му передав втогдышній презідент Словацькой републікы, Іван Ґашпаровіч, із нагоды 15-го юбілею выникутя Словацькой републікы Прибинів крест ІІІ. класы за вызначны заслугы о културный розвиток Словацькой републікы. В тім самім році быв Шмайда записаный і до персоналной енціклопедії Who is Who.

Похоронны обряды будуть проходити в суботу 6-го мая 2017-го року, од 13.00 год. в Краснім Броді.

Вічная память! Хрістос воскрес!

Жрідло фотоґрафії: pravda.sk

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Владыка Гучко припоминать собі 20 років єпіскопской службы

Владыка Гучко припоминать собі 20 років єпіскопской службы

31. 5. 2023
Припомянуть собі 250 років од Віденьского сіноду

Припомянуть собі 250 років од Віденьского сіноду

29. 5. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні