Унікатне обявліня в році 370-го юбілею унії

В рамках приготовлінь єдной із далшых публікацій едіції Ґрекокатолицька церьков на Словакії (Gréckokatolícka cirkev na Slovensku), котра выходить од 2012-го року і буде закінчена у році 2018 при нагоді 200-той річніці выникнутя Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії, котра выникла одділіньом теріторії од Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, подарило ся унікатне обявліня.

Ґрекокатолицькый священик Юрай Ґрадош, котрый публікацію приготовлює як свою дізертачну роботу, обявив оріґіналный документ із 24-го апріля 1646-го року, котрый є повязаєный із Ужгородьсков уніов. Обявліня є о то цінніше, же ку ньомо дішло лем пару днів по тім, што собі Ґрекокатолицька церьков припомянула 370 років од выголошіня Ужгородькой унії. Інформує о тім офіціалный сайт Пряшівского ґрекокатолицького архієпіскопства.

На найдженій грамоті є латиньскы писаный текст, за котрым наслідує правдоподобно 63 підписів священиків. Документ быв подля сайту архієпіскопства найдженый лем 4-го маю того року, і моментално є в етапі баданя. Дотеперь фаховці на тоту історічну проблематіку думали, же акт Ужгородьской унії не быв здокументованый, значіть, же не быв у день выголошіня унії зробленый жаден запис. Но тото нове обявліня тоту теорію вывертать. Дотеперь знамым документом быв лем документ із пізнішым датованьом, конкретно із 15-го януара 1652-го року.

Ужгородьска унія была формалным актом обновліня церьковной єдности міджі церьквов візантійского обряду в Мукачівской єпархії, котру творили Русины, і Римокатолицьков церьквов. Ку выголошіню унії дішло 24-го апріля 1646-го року на замку Друґетів в Ужгороді, де было участных 63 свячеників (цілково їх втогды на теріторії Мукачівской єпархії было коло 600), а быв там участный і римокатолицькый єпіскоп із Еґеру Юрай Якушіч.

В документі із 15-го януара 1652-го року, котрый ся дотеперь брав як єдиный існуючій писемный документ о унії, были пункты о тім, же церьков собі буде годна всокотити обряды ґрецькой церькви, же собі церьков буде годна выберати свого єпіскопа, котрого потім потвердить Святый столець у Римі, і же будуть духовенству признаны такы прівілеґії, яке має і католицьке (розумій римокатолицьке) духовенство.

Взором про выголошіня унії в Ужгороді была головно Брестьска унія, котра была выголошена у 1596-ім році на теріторії Польско-літовской державы. Іщі перед Ужгородьсков уніов была єдна неуспішна проба о выголошіня унії, котра проходила у 1614-ім році в Краснім Броді.

Акт зъєдиненя православных Русинів і католиків 24-го апріля 1646-го року не быв помпезным. По торжественній літурґії, котра проходила в каплічці на замку в Ужгороді, 63 священиків склало присягу до рук єпіскопа Якушіча, верейно повіли нікейо-константінополске Вірую і выголосили, же вірять вшытко тото, што Католицька церьков віровати жадать, і же папу Інокентія Х. признавають як свого головного пастыря і цілой церькви. Велику заслугу на выголошіню унії мали Петро Партерніюс і Гавриїл Косовіцькый.

Акт зъєдиненя быв наперед потвердженый угорьскым прімасом Юрайом Ліпайом (14-го мая 1648-го року) і пізніше і цілоугорьскым сінодом єпіскопів в Тырнаві, в септембрі 1648-го року. Дефінітівне упевніня Ужгородьской унії принесло аж выбратя нового мукачівского єпіскопа по смерти Базіла Тарасовіча у 1651-ім році, коли быв за мукачівского єпіскопа выбратый Петро Партеніюс Петровіч, котрый быв великым прихылником унії. Втогды ся ку унії приголосила векшына священиків Мукачівской єпархії.

Інтереснотьов є, же Петро Партеніюс Петровіч быв на єпіскопа рукоположеный православным єпіскопом Штефаном Сімоновічом із Алба Юлії, котрый го рукоположыв і напрік тому, же знав, же Петровіч є католиком і прихылником унії.

Жрідло фотоґрафії: wikipedia.com

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА