Упамятніня мшаньской церкви

Колиси в Мшані стояла грекокатолицка церков, в котрій молили ся місцевы селяне, іщы перед тым, як пак побудували другу церков – православну часовню. Про єден і другій храм уж мало хто памятат, а істория іх смутна як другых сакральных обєктів на Лемковині. Памяткова грекокатолицка церков стояла іщы кус часу по выселінях, пак была шабрувана і згоріла. Тепер нашли ся охочы забезпечыти тото, што іщы остало – ґу памяти дальшых поколінь і вшыткых, якы одвиджают тоту част Лемковины.

Акцийом заняло ся Стоваришыня для Розвитку Карпатского Села «Карпатка». Іх цілю є забезпечыти залишены фраґменты церкви, котры дотепер мож найти в Мшані.

Поставити памятник

Пляны, якы має Стоваришыня «Карпатка», то побудуваня свого рода памятника. Мал бы бін быти зробленый головно з того, што ся остало по давній грекокатолицкій церкви Успіня Пресвятой Богородиці.

При такых ініциятивах як тота все потрібны сут фінансовы середкы. Орґанізаторы глядают іх всядиль, де ся даст, а заєдно рахуют на підпору вшыткых, якым близка справа ратуваня од забытя лемківскых памяток.

Фінансы мали бы быти перезначены в першій черзі на забезпечыня фраґментів мурів, якы лишыли ся з мшаньской церкви. Дотля ощыщено обшыр з кряків, а завдякы переданым ґміном шестьом тисячам злотых мают ся зачати працы при находячых ся докола церкви цмонтерных памятниках. Члены стоваришыня хотят упорядкувати обшыр попри церквивску і сохранити тото, што остало з обєкту, перед цілковитым знищыньом. Поставлят тіж інформацийны таблиці і вказівкы доізду.

Церков, о котрій ся забыло

Мшаньска грекокатолицка церков Успіня Пресвятой Богородиці была побудувана в 1865 р. Як подає Стоваришыня «Карпатка», лишыло ся барз невельо джерел, якы дозваляли бы ближе познати історию обєкту. Знатя, што храм был пошкодженый вчас ІІ світовой войны. Само село находит ся недалеко місця, де проходили найбільшы боі вчас карпатско-дукляньской операциі.

Успеньска церков мала муруване святилище, якого фраґменты мурів остали дотепер. Пресвитерия была поставлена в ХVIII ст. через товдышнього пароха о. Григория Лавровского. В некотрых з джерел подає ся, што камінна част церкви могла быти побудувана на взір муруваной церкви з 1787 р. з сусідньой Тылявы. Деревяна част храму поставлена была уж в ІІ пол. ХІХ ст. Треба додати, што муруваны пресвитериі в тым часі не были популярном формом, но окрем Мшаны такы церкви з муруваном частю были в Полянах, а дотепер така церков перетырвала в Гыровій.

В інернеті находят ся блудны інформациі, што церков згоріла в 1970 р. Фактично была она постепенно нищена і конец-кінцьом згоріла під конец 50. років ХХ ст. Мурувана част попала в руіну, хоц фраґменты єй стін як раз тепер хотят забезпечыти волонтеры. На архівных фотоґрафіях видно, што од фронтовой страны церков мала сницарску, малювану фасаду. Припущат ся, што видочны на знимках іконы, могли ачий походити і з даякого іконостасу, пак были розміщены на єй верху.

В 20. роках ХХ ст. вірны Мшаны перешли на православя і побудували в селі часовню, яка стояла недалеко од грекокатолицкой церкви. При церквиску попри ній находит ся цмонтір, якій в 2004-2005 рр. был выремонтуваный стараньом Стоваришыня «Маґурич».