Днес, 28. серпня за григоряньскым календарьом (15. за юлияньскым) свято Успіня Пресвятой Богородиці. То остатній праздник в літургічным році з 12 головных свят. Його празднуваня встановлене остало в IV-V ст., а спосіб іконоґрафічного передставляня формувал ся іщы до IX ст.
По Вознесіню Господнім і Пятдесятниці, апостолы розышли ся по світі голосити Христову Славу, а Божа Мати остала в Єрусалимі, де жыла в хыжы євангелисты Йоана. Для християн была взірцьом і зміцняла іх в вірі, потішала в тяжкых моментах жытя. На пару дни перед кінцьом земного жытя, объявил ся перед Ньом архангел Гавриіл, котрий обвістил Ій Несмертельне Успіня.
На похороні зышли ся вшыткы апостолы, окрем Фомы, якій дотер допіро на третій ден. Раз іщы хотіл взріти Божу Матір, але коли отворено гріб, тіла Богородиці уж не было. На іконоґрафічным представліню в вышній части іконы часто поміщений є пояс Божой Матери, якій Богородиця мала офірувати спізненому апостолови Фомі.
Згідні з народным звычайом, в праздник Успіня Пресвятой Богородиці святит ся зіля, котре приносит ся потім дохыж, а в час хвороты мож зробити з него вывар, окадити хыжу, кєд треба, разом з грімничном свічком поставити в выгляді, жебы одогнати бурю, ци вложыти вмерлому до труны. Того зіля не мож николи буд-де вышмарити.