Ужгородьскый катедралный собор бы хотіли записати до УНЕСКО

Як інформує портал Mukachevo.net, в Ужгороді в четверь 17-го марца 2016 р. проходила прес-конференція, на котрій єпарха Ґрекокатолицькой мукачівской єпархії Преосвященый владыка Мілан Шашік вєдно із Ужгородьсков містьсков головов Богданом Андріївом участных інформовали, же мають інтерес на тім, жебы ґрекокатолицькый Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв записаный вєдно із цілым комплексом епіскопской резіденції до Списку світовой дідовизны УНЕСКО.

Комплекс, котрый ся находить в історічнім центрі міста, ся вже давно став турістічнов атракційов. Записаня собору до Списку світовой дідовизны УНЕСКО бы подля Шашіка і Андріїва дозволило всокотити вызнанчный історічно-архітектонічный комплекс зо XVII. столітя, і так само бы то могло дати добрый імпулз про розвиток турістікы в краї і його популарізації за граніцями.

За словами Мілана Шашіка суть моментално в списку УНЕСКО дві підкарпатьскы церькви – Святого Михаіла в селі Ужок і Вознесіня Господне в селі Ясіня. В Ужгороді бы окрім комплексу катедралного соботу із резіденційов із XVII. столітя хотіли до Списку світовой дідовизны УНЕСКО записати і Горяньску ротунду, котра є із X. аж XI. столітя.

Собор ся моментално реконштруує. Вшытко ся робить із пожертвовань благодійных людей, як містных, так і споза граніці. Вписаня до Списку світовой дідовизны УНЕСКО бы одкрыло веце можливостей про рештаврованя, про всокочіня собору, но і про розвиток турістічного потенціалу Ужгорода, інформоє далше портал Mukachevo.net.

Із історії

Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв збудованый у XVII. столітю як єзуітьскый храм Римокатолицькой церькви. Докінченый быв у 1646 році. Будованя было фінанцоване шляхтичным родом Друґетів. По пошкоджіню в часі Бунту Ракоція быв обновленый.

Коли папа римскый у 1773-ім році зрушыв єзуітів, церьков была дана Ґрекокатолицькой церькви і стала ся катедралным собором русиньской Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. По Другій світовій войні быв комуністічным режімом взятый ґрекокатоликам і служыв православным аж до 1991-го року. У 1991 році быв храм вернутый ґрекокатоликам і знова ся став катедралным собором єпархії.

У 2003-ім році были до церькви святочно привезены мощі русиньского блаженого священомученика Теодора Ромжы, ґрекокатолицького єпіскопа умученого комуністами.

Фотоґрафія: Хрестовоздвиженьскый катедралный собор. Жрідло: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК