lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Ужгородьскый катедралный собор бы хотіли записати до УНЕСКО

Петро Медвідь Петро Медвідь
18. 3. 2016
» Вісти

Як інформує портал Mukachevo.net, в Ужгороді в четверь 17-го марца 2016 р. проходила прес-конференція, на котрій єпарха Ґрекокатолицькой мукачівской єпархії Преосвященый владыка Мілан Шашік вєдно із Ужгородьсков містьсков головов Богданом Андріївом участных інформовали, же мають інтерес на тім, жебы ґрекокатолицькый Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв записаный вєдно із цілым комплексом епіскопской резіденції до Списку світовой дідовизны УНЕСКО.

Комплекс, котрый ся находить в історічнім центрі міста, ся вже давно став турістічнов атракційов. Записаня собору до Списку світовой дідовизны УНЕСКО бы подля Шашіка і Андріїва дозволило всокотити вызнанчный історічно-архітектонічный комплекс зо XVII. столітя, і так само бы то могло дати добрый імпулз про розвиток турістікы в краї і його популарізації за граніцями.

За словами Мілана Шашіка суть моментално в списку УНЕСКО дві підкарпатьскы церькви – Святого Михаіла в селі Ужок і Вознесіня Господне в селі Ясіня. В Ужгороді бы окрім комплексу катедралного соботу із резіденційов із XVII. столітя хотіли до Списку світовой дідовизны УНЕСКО записати і Горяньску ротунду, котра є із X. аж XI. столітя.

Собор ся моментално реконштруує. Вшытко ся робить із пожертвовань благодійных людей, як містных, так і споза граніці. Вписаня до Списку світовой дідовизны УНЕСКО бы одкрыло веце можливостей про рештаврованя, про всокочіня собору, но і про розвиток турістічного потенціалу Ужгорода, інформоє далше портал Mukachevo.net.

Із історії

Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв збудованый у XVII. столітю як єзуітьскый храм Римокатолицькой церькви. Докінченый быв у 1646 році. Будованя было фінанцоване шляхтичным родом Друґетів. По пошкоджіню в часі Бунту Ракоція быв обновленый.

Коли папа римскый у 1773-ім році зрушыв єзуітів, церьков была дана Ґрекокатолицькой церькви і стала ся катедралным собором русиньской Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. По Другій світовій войні быв комуністічным режімом взятый ґрекокатоликам і служыв православным аж до 1991-го року. У 1991 році быв храм вернутый ґрекокатоликам і знова ся став катедралным собором єпархії.

У 2003-ім році были до церькви святочно привезены мощі русиньского блаженого священомученика Теодора Ромжы, ґрекокатолицького єпіскопа умученого комуністами.

Фотоґрафія: Хрестовоздвиженьскый катедралный собор. Жрідло: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫК

ShareTweet

Повязаны дописы

Апостол – 2. неділя по Сошестві Святого Духа – неділя, 09.30 год.

25. 6. 2022

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

24. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Засідав народностный выбор. Русины будуть мати по новому 154 сел

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні