В бібліотеці стрітили ся Лемкы, Полякы, Норвеґы, Латвійці, Литовці і Бельґы

Бібліотека місцьом стріч вельох культур, тот концепт з успіхом од вельох років выполнят Містецка Бібліотека ім. С. Ґабриєля в Ґорлицях, а в минлулу середу, 15. червця/юнія т.р., свою діяльніст в тій обшыри представникы бібліотекы зреферували вельокультуровій делеґациі з проґраму Еразмус+. До участи в стрічы запрошена была тіж Бібліотека Руской Бурсы, як ключовий партнер в єдным з проєктів ґорлицкой бібліотекы, а при тым репрезентант лемківской етнічной меншыны.

В склад гості вошли представникы Фундациі Розвитку Інформацийного Соспільства (Польща), Литовской Народовой Бібліотекы, працівникы Центру Інформацийных Культуральных Системів з Латвіі, Реґіональной Бібліотекы в Оплянд з Норвеґіі та Фундациі Чытаня і Писаня з Голяндиі та Бельґіі. Працівникы Містецкой Бібліотекы в Ґорлицях оповідали про діяня остатніх років, якых цілю было выпрацуваня такого моделю бібліотекы, жебы была она місцьом, якє інтеґрує місцеву ріжнородну вельокультурову соспільніст при схоснуваню того, што ріжны ґрупы мают до заоферуваня.

Зосереджено ся головні на проєкті пн. Реґіоналиі – його задачом было опрацувати і удоступнити унікальны публикациі, якых неє в бібліотеках, а доступны сут в меншыновых стоваришынях. До того проєкту было запрошене Стоваришыня Руска Бурса зо свойом бібліотечном колекцийом. Влони вшыткы бурсяны книжкы были скаталоґуваны і опрацуваны в зовнішнім системі публичной бібліотекы пн. СОВА2 і сут тепер доступны в інтернетовым каталоґу ґорлицкой бібліотекы. Завдякы тому, книжку, яка находит ся в бурсяній бібліотеці, мож пожичыти і через містецку бібліотеку (о першым такым выпожычыню писали сме гев). Перша част проєкту – введіня книжок в зовнішній, окремий од бурсяного систем, прошла успішні, а друга част, т.є. выпожычыня, проходит фурт, бо хоц теоретичні проєкт уж ся скінчыл, то в практиці выглядат тото так, же обі бібліотекы добесідували ся, же книжкы будут удоступняны, покля єст така потреба і заінтересуваня. А і єдно, і друге єст, бо час-до-часу выпожычаных єст по пару публикаций з бурсяной бібліотекы, в котрій нагромаджено уж соткы книжок про русиньску історию, культуру, язык, єст вельо публикаций з обшыри социйолоґіі, етноґрафіі, сут періодикы, а в звязку зо спілпрацом з осередками з Пряшівской ци Підкарпатской Руси, в бурсяній колекциі находит ся вельо найновшых публикаций, печатаных гын, т.є. тяжко доступных в інчых обставинах.

Представник Руской Бурсы оповіл про досвідчыня звязаны зо спільным проєктом Реґіоналиі, а в звязку з великым заінтересуваньом заграничных делеґатів – тіж про інчу діяльніст Стоваришыня і русиньску меншыну. Візита медженародовой делеґациі была частю більшого, тырваючого три рокы, проєкту пн. Daily innovators and daily educators in the libraries, реалізуваного Фундацийом Розвитку Інформацийного Соспільства. Його ціль – піднести компетенциі та вымінити досвідчыня і думкы медже бібліотекарями з Европы. Гості з Латвіі, Литвы, Норвеґіі, Голяндиі та Бельґіі приіхали до Ґорлиц, жебы дознати ся, як выглядат выпрацувана через Містецку Бібліотеку спілпраца медже публичном інституцийом і орґанізациями діючыма про меншыны.

По спомненых презентациях і выступлінях вшыткы участникы стрічы взяли участ в варштатах, якых цілю было выпрацувати універсальны внескы, тыкаючы роботы в вельокультуровым середовиску, што в сучасных обставинах, в якых находит ся Европа, здає ся быти необхідным. Вчыня толеранциі, одкрытости на одмінніст другого чловека та інтеґрация з середовиском єст конечна до мирного жытя вшыткых жытелів даной обшыри.