В Братіславі одпрезентують моноґрафію о Юрійови Ґавулови

20-го децембра 2022-го року одпрезентують в братіславскій кавярні Еміл на дворі Ґалерії міста Братіслава (Мірбахів палац) першу книжкову моноґрафію вызначного скулптора русиньского походжіня Юрія Ґавулы.

Презентація книгы о творчости родака з Чабин, котра в тых днях вышла під назвов Лікованя скулптурами: Юрій Ґавула і його творчость про архітектуру (оріґ. Liečba sochami: Juraj Gavula a jeho tvorba pre architektúru) буде повязана з діскусійов, на котрій буде брати участь Юрій Ґавула, архітект Їндра Мартін і кураторка Владиміра Бунґерова.

Моноґрафія Юрія Ґавулы

„Словакія має довг односно скулпторів і скулпторок, котрых творы доповньовали архітектуру сідліск, школ ці шпыталів. Стовкы умелецькых творів выникли як штатны заказкы в часі масівной соціалістічной выставбы і по паді режіму были зохаблены на занепадок і ліквідацію без глубшой рефлексії історії кумшту,“ пишуть творцьове моноґрафії.

Юрій Ґавула є єднов із особностей, котрых вклад оцінює далша ґенерація. Нова книга є резултатом баданя сына скулптора – візуалного умелця Матєя Ґавулы у співпраці з теоретіком уменя Даніелом Ґруньом.

Книжка представлює творы скулптора на сімпозіях і ставбах од Братіславы через Ґаланту по Свідник, недалеко родного села Чабины. „Суть то творы орґанічных абстрактных форм, котры не наповньовали політічны пожадавкы соціалістічного реалізму, але дотворяли жывотне оточіня околіці – як то вказує і богатый архів фотоґрафій.“

Нова двоязычна словацько-анґліцьлка моноґрафія обсягує веце сонд до розсяглой творчости Юрія Ґавулы посередництвом текстів далшых покликаных фаховців – Луції Ґавуловой, Владиміры Бунґеровой, Петра Медвідя і Петра Салая.

Юрій Ґавула

Академічный скулптор Юрій Ґавула народив ся 15-го апріля 1942-го року у втогдышніх Вышніх Чабинах (днесь Чабины) в окресі Меджілабірці.

В році 1963 закінчів Середню школу умелецького промыслу, пак продовжовав штудовати на Высокій школі вытварных умень. Там штудовав скло в архітектурі у професорів Франя Штефунка і Вацлава Ціґлера. Штудії закінчів у 1969-ім році.

То быв зачаток, но выпробовав і іншы можности творчости з іншыма матеріалами, набрав напрям ку монументалізму, ку скултпурам. Обрабляв камінь, дерево, желізо, скло, в його руках мінили свою подобу ружбашскый травертін і андезіт. Отворило ся му шыроке поле роботы.

В 1970-ых і 1980-ых роках вытворив десяты скулптур, пластік, основных каменів і рельєфів про зравотньцкы заряджіня по цілій Словакії. Так само довгы рокы діяв як педаґоґ, здобыв тітул доцента.

Мав персоналны і десяткы колектівных выстав, быв участником на многых сімпозіях дома і в загранічу. Його творы суть в збірках веце ґалерій і музеїв, меджі котрыма мож спомянути Словацьку народну ґалерію в Братіславі, Выходословацьку ґалерію в Кошыцях ці Крайску ґалерію в Пряшові.

Творы Ґавулы мож видіти в Пряшові і в такзваній Загороді уменя ці в рамках будовы Моноблоку у Факултнім шпыталю Яна Адама Раймана.

Хоць ціле доросле жытя пережыв у Братіславі, ниґда не забыв на свой родный край, на своє русиньске походжіня, меджі його добрых приятелів належав і далшый славный родак з Чабин, русиньскый малярь Михал Чабала.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА