lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Братіславі одпрезентують моноґрафію о Юрійови Ґавулови

Петро Медвідь Петро Медвідь
8. 12. 2022
» Культура

20-го децембра 2022-го року одпрезентують в братіславскій кавярні Еміл на дворі Ґалерії міста Братіслава (Мірбахів палац) першу книжкову моноґрафію вызначного скулптора русиньского походжіня Юрія Ґавулы.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/12/159-perehlad-tyznia-gawula.mp3

Презентація книгы о творчости родака з Чабин, котра в тых днях вышла під назвов Лікованя скулптурами: Юрій Ґавула і його творчость про архітектуру (оріґ. Liečba sochami: Juraj Gavula a jeho tvorba pre architektúru) буде повязана з діскусійов, на котрій буде брати участь Юрій Ґавула, архітект Їндра Мартін і кураторка Владиміра Бунґерова.

Моноґрафія Юрія Ґавулы

„Словакія має довг односно скулпторів і скулпторок, котрых творы доповньовали архітектуру сідліск, школ ці шпыталів. Стовкы умелецькых творів выникли як штатны заказкы в часі масівной соціалістічной выставбы і по паді режіму были зохаблены на занепадок і ліквідацію без глубшой рефлексії історії кумшту,“ пишуть творцьове моноґрафії.

Юрій Ґавула є єднов із особностей, котрых вклад оцінює далша ґенерація. Нова книга є резултатом баданя сына скулптора – візуалного умелця Матєя Ґавулы у співпраці з теоретіком уменя Даніелом Ґруньом.

Книжка представлює творы скулптора на сімпозіях і ставбах од Братіславы через Ґаланту по Свідник, недалеко родного села Чабины. „Суть то творы орґанічных абстрактных форм, котры не наповньовали політічны пожадавкы соціалістічного реалізму, але дотворяли жывотне оточіня околіці – як то вказує і богатый архів фотоґрафій.“

Нова двоязычна словацько-анґліцьлка моноґрафія обсягує веце сонд до розсяглой творчости Юрія Ґавулы посередництвом текстів далшых покликаных фаховців – Луції Ґавуловой, Владиміры Бунґеровой, Петра Медвідя і Петра Салая.

Юрій Ґавула

Академічный скулптор Юрій Ґавула народив ся 15-го апріля 1942-го року у втогдышніх Вышніх Чабинах (днесь Чабины) в окресі Меджілабірці.

В році 1963 закінчів Середню школу умелецького промыслу, пак продовжовав штудовати на Высокій школі вытварных умень. Там штудовав скло в архітектурі у професорів Франя Штефунка і Вацлава Ціґлера. Штудії закінчів у 1969-ім році.

То быв зачаток, но выпробовав і іншы можности творчости з іншыма матеріалами, набрав напрям ку монументалізму, ку скултпурам. Обрабляв камінь, дерево, желізо, скло, в його руках мінили свою подобу ружбашскый травертін і андезіт. Отворило ся му шыроке поле роботы.

В 1970-ых і 1980-ых роках вытворив десяты скулптур, пластік, основных каменів і рельєфів про зравотньцкы заряджіня по цілій Словакії. Так само довгы рокы діяв як педаґоґ, здобыв тітул доцента.

Мав персоналны і десяткы колектівных выстав, быв участником на многых сімпозіях дома і в загранічу. Його творы суть в збірках веце ґалерій і музеїв, меджі котрыма мож спомянути Словацьку народну ґалерію в Братіславі, Выходословацьку ґалерію в Кошыцях ці Крайску ґалерію в Пряшові.

Творы Ґавулы мож видіти в Пряшові і в такзваній Загороді уменя ці в рамках будовы Моноблоку у Факултнім шпыталю Яна Адама Раймана.

Хоць ціле доросле жытя пережыв у Братіславі, ниґда не забыв на свой родный край, на своє русиньске походжіня, меджі його добрых приятелів належав і далшый славный родак з Чабин, русиньскый малярь Михал Чабала.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023
В церкви, 1989. Фот. Архів Ґалериі Стармах

100 років од народин Юрия Новосільского

16. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні