lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Чертіжнім одкрыли таблу Добряньскому

Петро Медвідь Петро Медвідь
9. 7. 2018
» Вісти
В селі Чертіжне, в окресі Меджілабрці, в неділю 8-го юла 2018-го року одкрыли памятну таблу єдному із найвызначнішых русиньскых будителів 19-го столітя – Адолфови Добряньскому. Добряньскый мав у тім селі свою курію і є в нім похороненый.

Авторков памятной таблы із рельєфом Добряньского є академічна скулпторка Ева Потфайова-Ільковічова. Табла была зроблена за грошы, котры вызберало у публічній збірці обчаньске здружіня Колысочка – Kolíska, яке реаґовало в минулім році на юбілейный Рік Адолфа Добряньснкого, котрый быв выголошеный Округлым столом Русинів Словеньска, і в рамках котрого проходило дакілько подій присвяченых будительови.

Подія зачала о третій пополідне святочным ходом од містной ґрекокатолицькой Церькви Вознесенія Господне ку гробу Адолфа Добряньского. Там участны помолили ся панахіду за будителя, котру служыли по церьковнославяньскы із русиньскыма єктеніями священици Общества св. Йоана Крестителя вєдно із містным парохом.

По панахіді торжество продовжовало коло будовы сільского уряду, на котрій была памятна табла одкрыта. Участных, меджі котрыма были як домашні, так і дарцьове на таблу із цілой Словакії, привітав староста села Чертіжне Петро Трічак. Потім слідовало святочне одкрытя таблы. Таблу одкрывала їй авторка Ева Потфайова-Ільковічова і орґанізаторка збіркы Люба Кральова.

По одкрытю передав староста передав слово отцьови Міланови Ясикови із Общества св. Йоана Крестителя. Тот коротко приближыв жывот Добряньского і його одказ про нашу ґенерацію. По словах Ясика приговорила ся участным Люба Кральова, председничка обчаньского здружіня Колысочка – Кolíska, котра подяковала авторці таблы і вшыткым, котры пожертвовали на тото діло свої грошы. Припомянула, же збірка была выголошена в рамках юбілейного року выголошеного Округлым столом Русинів Словеньска і в тот день тота збірка властно дефінітівно дістала матеріалну подобу і завершыла ся. Так само подяковала старостови села і вшыткым Чертіжнянам, же ся прикладно старають о гроб будителя і о то, жебы на нього не забыло ся.

Табла была містным парохом посвячена і наконець ся вшыткым дарцям на тото діло заспівало Многолітсвіє.

Подія была закінчена веце як годиновым културным проґрамом в просторах салы сільского уряду, в рамках котрого выступали Лабірьскы бетяре, Волянка із Воліці, Народна музика Дрібна і Анна Сервіцька. Участны як першы могли в тот день посмотрити собі із той нагоды одкрыту памятну ізбу в просторах сільского уряду, де мож видіти артефакты містной нарондой културы як чертіжняньску вышывку ці скулптуру Адолфа Добряньского, котру селу подаровав Округлый стіл Русинів Словеньска.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Неє згоды, жебы одобрати выборчу привілегію меншынам

1. 2. 2023

Словакія рішыть вызнаня вєтнамской меншыны. Буковскый припоминать, же вызнаны хотять быти і Ґуралі

31. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні