lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

В Дебрецині на русиньскім святі передали Премію Годинкы. Лавреатом став отець Михаіл Тіводор

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 5. 2024
» Культура

В суботу 25-го мая 2024-го року в мадярьскім Дебрецині одбылa ся подія під назвов Русинськоє Націоналне Сято. Тото свято каждый рік орґанізує на іншім місці Вседержавне русиньске самосправованя як головный орґанізатор, і є повязане з передавaньом Премії імени Антонія Годинкы в подобі медайлы і діплому.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/05/233-perehlad-tyznia-debrecyn.mp3

Подію своїм приговором одкрыв Віктор Крамаренко, председа Вседержавного русиньского самосправованя, котрый привітав честованых гостів, меджі котрыма были наприклад Ласло Повшан, председа Културной комісії Парламенту Мадярьска ці Віра Ґіріц, посланкыня мадярьского парламенту за Русинів, Микола Бобинець, член Світовой рады Русинів за Україну, за Словакію Петро Медвідь, і далшы.

По нім участным, котры пришли на тото свято з веце русиньскых містных, містьскых або областных самосправовань, приговорив ся і посланець Ласло Повшан. По святочных приговорах і музичных выступлінях, перешло ся ку торжественному передаваню Премії імени Антонія Годинкы.

Тот рік лавреатом премії став ґрекокатолицькый священик, отець Михаіл Тіводор, котрый походить із Мукачовской єпархії, но од 2016-го року служыть Русинам в столиці Мадярьска, Будапешті.

Офіціална святочна часть проґраму русиньского свята закінчіла ся молитвов Параклісу, котрый одправляв Высокопреосвященый владыка Філіп Кочіш, архієпіскоп і митрополіта гайдудороґскый, голова Мадярьской ґрекокатолицькой церькви. Тот приговорив ся участным і куртов проповідьов.

Покровителями тогорічного русиньского свята были Мікловш Шолтес – державный секретарь із вопросів реліґійных і націоналных капчань, Ласло Повшан – председа Културной комісії Парламенту Мадярьска, і Віра Ґіріц – посланкыня мадярьского парламенту за Русинів.

Михаіл Тіводор

Народив ся отець Михаiл Тіводор в Севлюші (Виноградово), на Підкарпатю, 18-го марца 1976-го року у русиньско-мадярьскій родині. Є абсолвентом Ґрекокатолицькой духовной академії блаженого Теодора Ромжы в Ужгороді.

На священика Мукачовской єпархії быв рукоположеный владыком Міланом Шашіком в Мукачові у 2005-і році.

Свою душпастырьску роботу почав у русиньскых селах на Верьховині. Дале служыв про русиньску і мадярьску громаду у своїм роднім місті. Позад того му было поручено возглавити мадярьску громаду, котра фунґовала у соборі Мукачова, і обслугововати іщі дві села. Далше служыв у селі Чорный Ардов (Чорнотисів).

У 2016-ім році быв посланый до Будапешта, жебы служыв русиньскій громаді і выконовав там свою душпастырьску опіку. Отець Михаіл служыть русиньскій громаді літурґії кажду неділю і на церьковны праздникы, хрестить, приготовлять на першу сповідь і пирчастя, вінчать, сохранять в мадярьскій столиці меджі Русинами нашы церьковны традіції і церьковнославяньскый язык.

Отець Михаіл є ключовым участником подій русиньскых самосправовань, вседержавного, столичного і районых, русиньскых інштітуцій при Вседержавнім русиньскім самосправованю. Так само реґуларно бере участь на празднованю Днів Раковція у Шарошпотоці, на Русиньскім одпусті у Шайовпалфолі, Дню памяти Антонія Годинкы, і далшых.

Фотоґрафії: Віктор Ґіріц.

ShareTweet

Повязаны дописы

Русиньскы експонаты будуть мати діґіталны копії. Діґіталізує ся і на Підкарпатю

10. 10. 2025

Осінні подіі Стоваришыня Лемків: Лемківска Творча Осін і Стрічы Трьох Поколінь

10. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче