lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В деревяных храмах прибыли авдіопроводници. І по русиньскы

По русиньскы авдіопроводника можете выслухати в двох церьквах.

Петро Медвідь Петро Медвідь
7. 2. 2023
» Вісти

Далшых пять деревяных храмів в Пряшівскім самосправнім краю здобыло турістічных авдіопроводників. В Гервартові, Коріївцях, Фрічці, Грабовій Розтоці і в Тополі собі турісты можуть выслухати выклад в дакілько языках.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/02/167-perehlad-tyznia-chramy-audio.mp3

В двох русиньскых деревяных храмах прибыли авдіопроводници, в котрых мож выбрати собі і русиньскый язык.

Зачали минувшый рік

Як інформовала Барбора Чехова з Крайской орґанізації турістічного руху (КОТР) Северовыход Словакії, в минувшім році прибыли авдіопроводници до храмів у Брежанах (даколи была назва Буяк), Ялинці, Вышнім Комарнику і в Яловій.

Вшытко тото діє ся в рамках проєкту КОТР Северовыход Словакії під назвов Одкрыты храмы. Кедьже найвеце деревяных храмів є в малых селах, де є проблема забезпечіти проводника, орґанізація і такым проєктом намагать ся зліпшыти службы, і до храмів поступно забепечує авдіопроводників. А нелем тото.

„Проєкт Одкрыты храмы обсягує вытворіня авдіопроводників, пропаґачных матеріалів і цілкову підпору навщівности храмів, котры правом называны суть перлами выходу,“ повів Мартін Яношко, директор КОТР Северовыход Словакії з тым, же в році 2023 планують і супроводны події у выбратых локалітах.

Далшых пять храмів

Тот рік авдіозаписы были зроблены до далшых пятьох храмів. Штири суть ґрекокатолицькы – Церьков святого Михаіла Архістратига у Фрічці, Церьков Покровы Пресвятой Богородіці в Коріївцях, Церьков святого Михаіла Архістратига в Тополі і Церьков святого Василія Великого в Грабовій Розтоці.

Вшыткы штири храмы суть народныма културныма памятками. Пятый авдіопроводник прибыв до Римокатолицького храму святого Франціска з Ассісі в Гервартові, котрый є од 2008-го року на списку памяток UNESCO.

Навщівници собі можуть выслухати авдіопроводника в словацькім, польскім, німецькім і анґліцькім языку. У співпраці з Областнов орґанізаційов турістічного руху Вышній Земплін і Вышній Шаріш прибыли і дві русиньскы верзії авдіопроводників, і то до храмів у Тополі а Грабовій Розтоці.

Начітали познаты голосы

„Барз нас тішыть, же сьме могли співпрацовати на проєкті якраз реалізаційов авдіозаписів на русиньскім языку, котрый в тых селах чути доднесь. Віриме, же Русины нелем з Полонин, але і з іншых областей Словакії оцінять при навщіві деревяных храмів тоты записы од талентованых умелців,“ повіла Михаела Здражілова, выконна директорка Областнной орґанізації турістічного руху Вышній Земплін і Вышній Шаріш з тым, же подяковала і Йосифови Бадидови з обчаньского здружіня Лабірьскы Русины за поміч з перекладами текстів на русиньскый язык.

Тексты до авдіопроводників начітав по словацькы русиньскый актор і співак Ладислав Ладомиряк, котрый донедавна быв і членом драматічного колектіву Театру Александра Духновіча в Пряшові.

Як родак з области начітав і русиньску верзію про церьков у Грабовій Розтоці. Русиньского авдіопроводника до Тополі начітав русиньскый співак і модератор Штефан Штець.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Веце годин німецкого для нацийональной меншыны?

20. 3. 2023

Нижньошлезска Желізниця буде автобусами возила пасажерів по новых трасах, м.ін. Хоцянів-Пшемків-Радваниці-Ґлоґів

13. 3. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні