На кінцю минулого рока докінчіли рештавраторы свою роботу на мобіліарі деревяной ґрекокатолицькой Церькви св. Михаила Архістратига в русиньскім селі Іновець, собранецького окресу. Роботы проходили в рамках проєкту „Обновліня деревяных храмів, підніманя якости інфраштруктуры Біціґльовой стежк ікон“, фінанцованого із Ґрантів Европского господарьского простору і розрахунку Словацькой републікы, співфінанцованого орґанізаціями Карпатьскы деревяны церькви, непрофітова орґанізація і Фундації про охрану біодіврзіты Карпат. Інформує о тім портал Slovenský východ.
Окрім іконы Пієта із року 1838 або 1842 были в рамках проєкту комплетно зрештаврованы і далшы народны културны памяткы – ікона Хрістос Пантократор із років 1760 – 1780, процесійный деревяный хрест зо зачатку 19-го столітя і ікона Роспятя на жертвенику. Ікона Пієты над престолом ці ікона Роспятя суть творами вызначного русиньского маляря із днесь неіснуючого села Блажів – Михаила Манковіча. Манковічом є написаный і іконостас в церькви. Найвеце пошкодженов была ікона Пієты, інформовала портал Slovenský východ Данієла Ґаландова із орґанізації Карпатьскы деревяны церькви, котра є так само членков Округлого стола Русинів Словеньска.
Найстаршый документ о іконах в тій церькви походить із року 1750 з канонічной візітації мукачівского ґрекокатолицького єпіскопа Мануіла Ольшавского. Єпіскоп о іконах записав: „Іконы стары, апостолы на полотні.“ Слово „стары“ мало значіти, же іде о іконы із 15-го аж 16-го столітя. Єдинов „новшов“ іконов, значіть із 17-го або першой половины 18-го столітя, втогды в церькви была ікона на іконостасі – апостолы з Хрістом на троні (Десіс). Тоту єпіскоп зазначів як „апостолы на полотні“, бо попередні спомянуты іконы были подля візантійскых традіцій писаны на дереві. Жадна із ікон, котры втогды видів єпіскоп Ольшавскый, до днешніх днів не всокотила ся. По його візітації в церькви поступно вымінили іконы. Но і тоты „новшы“ суть днесь Народныма културныма памятками.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА