Як інформовав Ласло Гелмеці, пріматор мадярьского міста Загонь, 1-го юла 2026-го року святочно перед будовов Окресного уряду в Загоні одкрыли бусту Едмунда Еґана, реформатора господарьства, котрый записав ся свойов реформов і до історії Русинів.
На одкрытю брали участь Раґнар Алмквіст – посол Ірландії в Мадярьску, Федір Шандор – посол Україны в Мадярьску, як і Йожеф Бочкай – ґенералный конзул Мадярьска в Ужгороді.
Автором бусты є скулптор Роман Мурник, родак із Іршавы, якый жыє і працує в Ужгороді. Бусту місту подаровав посол Україны в Мадярьску Федір Шандор.
„Едмунд Еґан быв фаховцьом ірландьского походжіня, котрый на кінцю 19-го столітя занимав ся господарьскым піднятьом карпатьского реґіону. Проґрам, котрый выпрацовав, і котрый пізніше прославив ся як Еґанова акція, быв заміряный на обмеджіня выселенецьтва, розвиток господарьства, модернізацію земледільства і зліпшіня условій жывота містных комуніт,“ написав пріматор міста Гелмеці.
„Його робота лишыла тырвалый слід в історії Карпатьской котловины,“ написав далше пріматор із тым, же як пригранічне місто видять ключ ку розвитку в співпраці, черезгранічных односинах і сполочнім думаню. „Хочеме будовати реґіон, в котрім молоды люди видять свою будучность, де оплатить ся робити, мати бізніс, основати родины.“
Едмунд Еґан народив ся 3-го юла 1851-го року в селі Чакторня, днесь Мадярьско. Быв економ, о котрого походжіню пише ся даколи як о шкотьскім, даколи як о ірландьскім.
Абсолвовав ґімназію і пак высшу економічну школу в німецькім Галлі, далше штудовав право у Відню. У 1897-ім році быв членом робочой ґрупы, котра мала реалізовати план реконштрукції господарьства русиньскых комітатів знамый і під назвов Верьховиньска акція. План Еґана раховав із звекшіньом польногосподарьской выробы в областях із рівнинов посередництвом модернізації, розшыріня орных земель, творіня кооператівів на селах, освітов селянів напрямом ку модерному господаріню.
Верьховиньска акція была успішна, записала до історії. На Еґана быв 20-го септембра 1901-року зробленый атентат. На похороні брало участь 12 тісяч селянів із цілой Підкарпатьской Руси. На память русиньского добродителя быв на місці атентату збудованый монументалный мраморовый крест, котрый пак комуністы одсторонили. Русины збудовали новый памятник, котрый быв одкрытый в році 2010.
Фото: Крістіна Алберт.







