lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Переґу Маре засідала СРР. Одбыла ся і конференція русиністікы

Святковав ся і День Русинів Румунії

Петро Медвідь Петро Медвідь
6. 3. 2024
» Вісти

В пятніцю 1-го марца 2024-го року в румуньскім Переґу Маре зышли ся членове Світовой рады Русинів (СРР), на чолі із председом Світового конґресу Русинів (СКР) Штефаном Лявинцьом, на 3-ім реґуларнім засіданю СРР в меджіконґресовім періоді.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2024/03/222-perehlad-tyznia-peregu-mare.mp3

В рамках засіданя были членове рады участны і на святкованю Дня Русинів Румунії, котрый є встановленый на 3-го марца, а так само на конференції під назвов Русиньска історія і русиньскый язык в теперішнім світі.

Конференція і културный проґрам

В пятніцю проґрам почав конференційов русиністікы. Орґанізатором была Світова рада Русинів і Културный центер Русинів – Александер Духновіч.

На конференції, котрой презідію творили Др. Штефан Лявинець, Др. Ґеорґій Фірцак і отець Василь Бойчук, выступало десять реферуючіх.

Доц. Валерій Падяк свій реферат присвятив біоґрафії Євґенія Фенцика. Русиніста із Сербії, проф. Михайло Фейса, занимав ся  конфесіоналныма школами в Бачці. Проф. Михаіл Капраль, кодіфікатор мадярьской варіанты русиньского языка, бісідовав о топонімії в одношіню ку проблемі орфоґрафічной нормы.

Др. Маріянна Лявинець презентовала книгу вызначного сучасного русиньского писателя із Підкарпатя, Александра Купара, під назвов Сокотім свуй язык.

Далшыма выступаючіма были Марія Саґін, котрой темов были Русины і русиньскый язык в Румунії, далше Світлана Мурешан, яка бісідовала о Русинах з Марамороша, і Світлана Бойчук, котра участным прочітала реферат на тему історії Русинів із Великого Переґу (Переґу Маре, позн. ред.).

Член Світовой рады Русинів за Словакію Мартін Караш на конференції выступав із рефератом о жывоті русиньского будителя Александра Павловіча, а выступив і Миколай Деревяник, котрый одпрезентовав історію русиньскых дротарів із Спіша.

Першый день закінчів ся святочнов академійов, котра была присвячена народному святу – Дню Русинів Румунії.

В суботу робоча часть

В суботу 2-го марца проходила робоча часть, коли одбыло ся 3-тє засіданя Світовой рады Русинів. Єдным з пунктів засіданя, котрый быв обговореный членами СРР, была інформація о рихтованю XVIIІ. Світового конґресу Русинів, котрый орґанізує в слідучім році членьска орґанізація із Румунії.

Як выходить із того, што было обговорено на засіданю, конґрес має одбыти ся першый тыждень місяця юна 2025-го року в румуньскій столиці Бухарест.

Світова рада так само проїднала інформацію о господаріню за 2023-ій рік а плачіня членьского на 2024-ый рік. Бісідовало ся і о далшых актівностях членьскых орґанізацій СКР у окремых країнах, а так само потвердила ся Декларація о співпраці із штирьома русиньскыма інштітуціями.

Выголошены премії Гетеша і Манайла

На засіданю Світовой рады Русинів обговорило ся і удільованя Премії Василя Турока-Гетеша a Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum.

Премія Василя Турока-Гетеша є удільована Світовым конґресом Русинів особностям, орґанізаціям, асоціаціям і інштітуціям мімовладного сектору, за вызначны резултаты досягнены в рамках розвитку, як і за вынятковы успіхы на ниві презентованя русиньской културы у вшыткых їй аспектах.

Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum, основателями котрой суть Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац, є нагороджіньом сучасных русиньскых умелців, котры свойов умелецьков творчостьов зробили значный вклад до розвитку і пропаґації світового русиньского уменя.

Крітерії про обидві премії за 2023-ій рік были на засіданю обговорены, а будуть доступны на офіціалнім сайті СКР. Номінації на тоты дві премії буде мож подавати до 20-го апріля того року.

ShareTweet

Повязаны дописы

В Римі проходить Юбілей восточных католицькых церьквей

13. 5. 2025

Справа підручників для меншын

12. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}