В Пряшові одбыла ся пресконференція з архієпіскопом-номінантом Йоном

Архієпіскоп-номінант Йона (Йосиф) Максим, котрый быв призначеный за нового пряшівского архієпіскопа і митрополіту, в пятніцю 3-го новембра 2023-го року пришов до Пряшова.

В дополідняйшых годинах стрітив ся з робітниками Архієпархіалного уряду в Пряшові і Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты Пряшівской універзіты. По молитві третього часу архієпіскоп-номінант попросив в першім ряді о молитвы.

Владыка-номінант так само навщівив і богословску семінарію, де стрітив з веджіньом і богословами.

На пів другу пополідне была напланована пресконференція, котра проходила в просторах Архієпархіалного уряду в Пряшові. Вєдно з новопризначеным митрополітом были на пресконференції участны і кошыцькый єпарха – архієпіскоп Кіріл Василь, а апостольскый адміністратор Пряшівской архієпархії і братіславскый єпарха – владыка Петро Руснак.

Бог є зо мнов, і з цілов нашов Церьквов

Пресконференцію одкрыв отець Михал Павлишиновіч, говорця Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії. Тот єромонаха Йону привітав, а інформовав о доплідняйшых стрічах владыкы-номінанта. Пак вже слово дав будучій голові Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.

Єромонах Йона знова подяковав Святішому Отцьови Франціскови, котрый го призначів за нового пряшівского архієпіскопа і митрополіту, як і цілій Церькви. За його словами то великый Божый дар, а довіра до його особы, але і до монастыря, в котрім майже 20 послідніх років пережыв.

Як інформовава владыка-номінант, волю Вселеньского Архієрея му ологосив апостольскый нуніцй на Україні, архієпіскоп Вісвалдас Кулбокас, 22-го септембра того року, коли навщівив монастырь, де єромонах Йона служыть іґуменом.

Владыка-номінант собі взяв три дні на роздуманя. Як повів, не чекав то. Признав, же дістали ся ку ньому інформації, же бы міг быти кандідатом на єпіскопа, но думав, же покля досправды бы пришло ку такому выменованю, пак аж по році 2025, коли му мала кінчіти служба іґумена в Унівскій лаврі. Зато подля властных слов зістав дакус шокованый.

Владкыа-номінант наконець дав згоду на тоту пропозіцію і выбрав собі дату публічного оголошіня того призначіня на 26-го октобра, коли в літурґічнім календарі має праздник великомученик Димитрій.

Нова будуча голова Ґрекокатолицькой церькви на Словакії повів, же по тім, што дав свою згоду, розшырив ся у нім покій, што є знак, же зробив правилно. „Чую глубоку присутность Божу. Бог є зо мнов, і з цілов нашов Церьквов,“ повів владыка-номінант.

Обновить ся фунґованя найвысшого орґану

Ку слову дістали ся і архієпіскоп Кіріл а владыка Петро. Кошыцькый єпарха высловив радость, же єромонах Йона прияв свою номінацію.

За його словами то добра новина нелем вдяка особі, котра буде новым митрополітом. Добра новина то подля владыкы Кіріла і зато, же ся обновить фунґованя Рада єрархів, значіть найвысшого орґану митрополітной церькви sui iuris (свого правас).

Як додав, владыку-номінанта знать десяткы років, іщі коли быв священиком Йосифом, а думать, же його призначіня є добрым рішіньом.

Владыка Петро ся тішыть на співпрацу. Владыка-номінант є за його словами молодым мужом в росквіті своїх сил. Вірить, же до Ґрекокатолицькой церькви на Словакії принесе спірітуаліту монастырьского жывота, „котра є потрібна про днешній світ. Жывот в монастырю є співпраца з Божов вольов у молитві і діяню, і то є потрібне про тот світ,“ повів владыка Петро.

Владыка Петро Руснак іщі на дополідняйшій стрічі повів, же новый владыка є сыном той землі, сыном той Церькви, і вертать ся ку нам.

Рукуположіня буде в януарі

На пресконференції бісідовало ся і о терміні єпіскопского рукоположіня. Кедьже владыка-номінант є іщі все іґуменом в Унівскій лаврі, не може лишыти монастырь без свого наслідника.

Як повів, мусить ся як отець постарати о то, жебы одбыли ся вольбы нового іґумена, што бы хотів стигнути іщі перед новым роком.

Єпіскопске рукоположіня новой головы Ґрекокатолицькой церькви на Словакії одбуде ся 27-го януара 2024-го року в Катедралнім соборі святого Йоана Крестителя в Пряшові. Владыка-номінант прийме хіротонію з рук владыків, котрых собі сам покликав, і котрыма суть ахієпіскоп Кіріл Василь (головный), владыка Петро Руснак, і владыка Венедікт Алексійчук, єпарха чікаґскый Україньской ґрекокатолицькой церькви.

Посліднього спомянутого владыка-номінант покликав з той причіны, же якраз сучасный владыка Венедікт быв свого часу його співбратом в Унівскій лаврі, і прияв го як іґумен до монастыря.

Як повів єромонах Йона, має уж выбратый свій ерб і своє єпіскопске гесло, но тото хоче оголосити аж пізніше. Аж до свого рукоположіня буде ходити і до Пряшова, жебы забезпечів вшытко, што треба ку рукоположіню і перевзятю уряду архієпіскопа і митрополіты.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА