lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Пряшові представили лоґо ку Року Адолфа Добряньского

Петро Медвідь Петро Медвідь
28. 12. 2016
» Вісти

Днесь, 28-го децембра 2016-го року, на 11.00 год. скликав до просторів Словацького сіндікату новинарів (Slovenský syndikát novinárov) пресконференцію Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС). Председа русиньской платформы Мілан Піліп вєдно із пресовым говорцьом Петром Медвідьом познакомили словацькы медії з лоґом, котре буде медіалным лицем Рока Адолфа Добряньского.

Рік Адолфа Добряньского

О выголошіню юбілейного року вырішыв ОСРС на своїм 18-ім засіданю, котре проходило в Пряшові 2-го апріля 2016-го року. Русины собі будуть в році 2017 припоминати 200-ый юбілей од народжіня вызначного русиньского народного будителя Адолфа Добряньского, котрый быв першым посланцьом в Угорьскім сеймі за Вышнє Угорьско і як посланець в нім обгайовав права Русинів і Словаків. О його приятельскім одношіню ку словацькому народу свідчіть і то, же быв єдным із основаючіх членів Матиці Словеньской.

В рамках юбілейного року хоче ОСРС зорґанізовати актівности, котры будуть мати за задачу підняти інформованость о тій вызначній історічній особности міджі Русинами, но і цілково в словацькім середовиску. Русиньска платформа буде так само коордіновати актівности прямуючі ку всокочіню родного дому А. Добряньского – старого будинку парафії в селі Рудьлов.

Події присвячены Добряньскому хоче платформа зробити в роднім Рудьлові, в селі Чертіжне, де є похороненый і вєдно з Матицьов Словеньсков і в Пряшові, де бы мала проходити конференція заміряна на різны спектра особности Адолфа Добряньского.

ОСРС так само апеловав нелем на членьскы, но і далшы орґанізації, села, котры роблять почас рока културны події, ці іншы актівности, жебы думали на то, же рік 2017 є юбілейный рік, і жебы так присвятили тоты події Добряньскому. Театер Александра Духновіча в Пряшові з той нагоды верне на свою сцену пєсу сучасного словацького драматіка Карола Горака під назвов Адолф Івановіч Добряньскый.

Лоґо юбілею

ОСРС з нагоды юбілейного року дало зробити і лоґо, котре бы мало быти медіалным лицем Року Адолфа Добряньского. Автором лоґа є молодый пряшівскый вытварник і ґрафік Домінік Бірош, якый ку ньому зробив і дізайн мануал.

Основна варіанта є синє лоґо на білім фоні. Ку тому інсують далшы варіанты хоснованя і чорно-біла верзія. Лоґо обсягує якбач найзнамішый протрет Добрянського з роками 1817 і 2017 (дата народжіня і юбіелю) і написами по русиньскы і по словацькы Рік Адолфа Добряньского – Rok Adolfa Dobrianskeho.

Лоґо будуть мати ку діспозіцції вшыткы членове ОСРС, жебы го могли хосновати про нима орґанізованы події, ці про друкованя лоґа в періодічній або неперіодічній пресі ітд. Лоґо будуть годны хосновати і далшы орґанізації, котры о то проявлять інтерес, і котрым може быти наслідно загнано вєдно із дізайн мануалом, котрый є треба дотримовати.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

6. 2. 2023

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

Ідеалный клімат

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні