lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Пряшові закінчать Рік Адолфа Добряньского

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 12. 2017
» Вісти

В понедільок 18-го децембра 2017-го року офіціално закінчать святочнов подійов юбілейный Рік Адолфа Добряньского. Юбілей, котрый быв выголошеный Округлым столом Русинів Словеньска, проходив із нагоды 200-ой річніці од народжіня того вызначного русиньского політіка і реформатора.

Події были почас цілого рока

В рамках Року Адолфа Добряньского окремы русиньскы орґанізації присвятили свої події як раз тій вызначній історічній особности. Актівности і події присвятило юбілею наприклад Общество св. Йоана Крестителя, котрого член отець Мілан Ясик, ґрекокатолицькый парох в Ольці, выдав і книжну публікацію під назвов Адолф Добряньскый, вызначный репрезентант Русинів 19. столітя.

Єдиный у світі професіоналный русиньскый театер вернув до свого репертоару із нагоды юбілейного року пєсу словацького драматіка Карола Горака Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ. Обновлена премєра той історічной інсценації проходила в місяці марец.

І найстарша, а єдночасно і найвекша, русиньска поревулчна орґанізація – Русиньска оброда на Словеньску, пририхтовала в тім році події, котры были присвячены Добряньскому. Мож спомянути, же ціле тогорічне святкованя Дня Русинів, котре проходило в місяці юн, было як раз в дусі юбілею. Русиньска оброда навеце тот рік першыраз орґанізовала День Русинів в співпраці із далшыма русиньскыма орґанізаціями, із котрых кажда своїм ділом придала на якости цілых святковань. До святкованя юбілею залучіли ся і далшы орґанізації, мож спомянути наприклад молодежне обчаньске здружіня молоды.Русины.

Округлый стіл Русинів Словеньска передав в юбілейнім році памятну плакету Петрови Трохановскому, вызначному русиньскому діятельови із Лемковины. Тота плакета была передана як унікатный оріґінал, на котрім є выображене лоґо Року Адолфа Добряньского.

Закінчіня юбілею з одкрытьом памятной таблы

Русины стрітнуть ся в понедільок в просторах Руського дому, котрый находить ся в центрі міста Пряшів. Як раз там буде святочно одкрыта памятна табла Добряньскому. Тым ся із боку Округлого стола Русинів Словеньска офіціално закінчіть юбілейный рік. Буде то як раз в день, коли ся Адолф Добряньскый перед 200 роками народив. Подія закінчіня юбілею зачне ся одкрытьом таблы о 14.00 год., потім буде слідовати і куртый сполоченьскый проґрам.

В тот самый день дасть свій вклад ку закінчіню Рока Адолфа Добряньского і Матиця словацька. В просторах Театру Александра Духновіча на 10.00 год. приготовлює святочну академію, в рамках котрой буде мож выслухати лекції о Добряньскім, но браковати не буде ани фолклорный проґрам.

Святковати ся буде і рік 2018

Рік Адолфа Добряньского кінчіть, но русиньска платформа уж оголосила, же святковати ся буде і рік слідуючій. В році 2018 собі хоче Округлый стіл Русинів Словеньска своїма актівностями припомянути 100 років од выникнутя сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів – 1-ой Чехословацькой републікы. Тыма актівностями хотять єдночасно Русины звернути увагу на то, же в републіці Масаріка не были лем народностнов меншынов, а державотворным народом.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

16. 8. 2022

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

12. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Максим Дротар: «А вы тоты, што вертате // знайте в згоді жыти»

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

Зындранівскє «Од Русаль до Яна» з дощом, але теплым і приємным

Історія діліня

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

Никыфор як інвестиция

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні