lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Пряшові закінчать Рік Адолфа Добряньского

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 12. 2017
» Вісти

В понедільок 18-го децембра 2017-го року офіціално закінчать святочнов подійов юбілейный Рік Адолфа Добряньского. Юбілей, котрый быв выголошеный Округлым столом Русинів Словеньска, проходив із нагоды 200-ой річніці од народжіня того вызначного русиньского політіка і реформатора.

Події были почас цілого рока

В рамках Року Адолфа Добряньского окремы русиньскы орґанізації присвятили свої події як раз тій вызначній історічній особности. Актівности і події присвятило юбілею наприклад Общество св. Йоана Крестителя, котрого член отець Мілан Ясик, ґрекокатолицькый парох в Ольці, выдав і книжну публікацію під назвов Адолф Добряньскый, вызначный репрезентант Русинів 19. столітя.

Єдиный у світі професіоналный русиньскый театер вернув до свого репертоару із нагоды юбілейного року пєсу словацького драматіка Карола Горака Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ. Обновлена премєра той історічной інсценації проходила в місяці марец.

І найстарша, а єдночасно і найвекша, русиньска поревулчна орґанізація – Русиньска оброда на Словеньску, пририхтовала в тім році події, котры были присвячены Добряньскому. Мож спомянути, же ціле тогорічне святкованя Дня Русинів, котре проходило в місяці юн, было як раз в дусі юбілею. Русиньска оброда навеце тот рік першыраз орґанізовала День Русинів в співпраці із далшыма русиньскыма орґанізаціями, із котрых кажда своїм ділом придала на якости цілых святковань. До святкованя юбілею залучіли ся і далшы орґанізації, мож спомянути наприклад молодежне обчаньске здружіня молоды.Русины.

Округлый стіл Русинів Словеньска передав в юбілейнім році памятну плакету Петрови Трохановскому, вызначному русиньскому діятельови із Лемковины. Тота плакета была передана як унікатный оріґінал, на котрім є выображене лоґо Року Адолфа Добряньского.

Закінчіня юбілею з одкрытьом памятной таблы

Русины стрітнуть ся в понедільок в просторах Руського дому, котрый находить ся в центрі міста Пряшів. Як раз там буде святочно одкрыта памятна табла Добряньскому. Тым ся із боку Округлого стола Русинів Словеньска офіціално закінчіть юбілейный рік. Буде то як раз в день, коли ся Адолф Добряньскый перед 200 роками народив. Подія закінчіня юбілею зачне ся одкрытьом таблы о 14.00 год., потім буде слідовати і куртый сполоченьскый проґрам.

В тот самый день дасть свій вклад ку закінчіню Рока Адолфа Добряньского і Матиця словацька. В просторах Театру Александра Духновіча на 10.00 год. приготовлює святочну академію, в рамках котрой буде мож выслухати лекції о Добряньскім, но браковати не буде ани фолклорный проґрам.

Святковати ся буде і рік 2018

Рік Адолфа Добряньского кінчіть, но русиньска платформа уж оголосила, же святковати ся буде і рік слідуючій. В році 2018 собі хоче Округлый стіл Русинів Словеньска своїма актівностями припомянути 100 років од выникнутя сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів – 1-ой Чехословацькой републікы. Тыма актівностями хотять єдночасно Русины звернути увагу на то, же в републіці Масаріка не были лем народностнов меншынов, а державотворным народом.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

6. 2. 2023

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

Ідеалный клімат

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні