Як інформує аґентура Рутенпрес, у віторок 19-го октобра 2021-го року была одслужена в Катедралнім соборі св. отця Николая в Руськім Керестурі літурґія і панахіда з нагоды 40-ой річніці смерти апостольского адмінітратора Крижевацькой єпархії і архієпіскопа метрополіты белеградьского Гавриїла Букатка.
Головным служытельом быв руськокерестурьскый єпарха кір Ґеорґій Джуджар, з котрым служыли далшы священици єпархії.
Владыка Ґеорґій при тій нагоді припомянув жывот, діялность і смерть єпіскопа Букатка, часточно і з властных спомин, кедьже рукоположіня на священика прияв сучасный єпарха руськокерестурьскый якраз з рук крижевацького єпіскопа Гавриїла Букатка.
Владыка вєдно з вірниками молили ся на літурґії і за далшых штирьох усопшых єпіскопів – Діонізія Нярадія, Йоакіма Сеґедія, Йоакіма Гербута і Славоміра Мікловша. Вшыткы штирьоми єпіскопи суть похоронены в кріпті, котра находить ся під катедралным собором в Руськім Керестурі.
Владыка Гавриїл Букатко
Гавриїл Букатко народив ся 27-го януара 1913-го року в Доніх Андрієвцях, днесь теріторія Хорватії, в русиньскій родині Діонізія і Юлії Букатків.
Богословскы штудії абсолвовав на Папскій Урбаніаньскій універзіті в Римі. Священьске рукоположіня прияв із рук єпіскопа Діонізія Нярадія у 1939-ім році. По штудіях быв священиком в Руськім Керестурі і Крижевцях.
У 1952-ім році быв призначеный апостольскым адміністратором Крижевацькой єпархії і тітуларньным єпіскопом Северіаны. Єпіскопску хіротонію прияв у Загребі.
В роках 1960 аж 1961 быв єпіскопом-ордінарійом Крижевацькой єпархії. 2-го марца 1961-го року, в тяжкых про церьков обще часах у втогдышній Югославії, Букатко став і єпіскопом-коадъютором (співправця, позн. ред.) Белеградьской римокатолицькой архідієцезы, і тітуларьным архієпіскопом Моціссус (теперь Киршехір в Турції). По смерти белеградьского римокатолицького архієпіскопа Йосипа Уйчіча, у 1964-ім році, Букатко як коадъютор здідив архієпіскопску катедру і аспостольску адміністрацію Банату.
На посаді римокатолицького архієпіскопа быв до 1980-го року. Крижевацьку єпархію рядив до свойой смерти. Владыка быв участником штирьох засідань Другого Ватіканьского собору як член двох комісій – Комісії апостолату лаіків і Комісії восточных церьквей.
Владыка много зробив про укріпліня Ґрекокатолицькой церькви в Югославії. Одкрыв много новых парохій, засновав духовны центры в Карловцях і Славоньскім Броді. Підтримовав штудентьску молодеж, і в тяжкых комуністічных часах розбудовав церьковно-реліґійне жытя в єпархії. Вмер 19-го октобра 1981-го року у Вербасі, днесь теріторія Сербії.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА