Голосник

В Санковій мала быти горяча вода, єст ґаз

Ґеотермальне дослідниче верчыня, котре робили в Санковій, вказало, што неє воды, на котру так ждала ґміна, а чыстый метан. З огляду на захованя безпекы верчыня не будут поглубляти. Ґміна Санкова не хоче єднак уступити, як іде о теплы басены. На тепер выдумали, што, хоснуючы найденый ґаз, будут огрівати воду потрібну до басенів, а тоту возмут з інчого джерела.

Верчыня зачали під конец мая тр. Ґмінны власти вязали з проєктом великы надіі – ґеотермальны джерела мали быти хоснуваны до огріваня ґорлицкых мешкань, а в будучности влияти і на розвиток туристикы, будову выпочынковых осередків, готелів, што зробило бы з Санковой туристичный центр реґіону. Верчыня досягнуло 3 тисячів метрів. По правді на меншій глубокости появили ся невеликы поклады воды, што давало надію, же глубше буде єй веце, але реальніст і каждый наступный метер постепенно тоту надію гасили. Воды неє, є чыстый метан.

«Дослідничы роботы іщы ся не скінчыли, тырвают аналізы, але по вельох консультациях з фахівцями з обшыри ґеолоґіі знаме, што ґаз не позвалят дальше поглубляти верчыня» – бесідує Малґожата Малух, війт ґміны Санкова. «З огляду на захованя безпекы, нихто ся не одважыт дальше вертіти» – додає.

Іщы буде мож купати ся в теплых басенах

Надіі покладаны в тых роботах были великы, бо і поперты науковыма аналізами, котры провюл Технічный Університет в Кракові. Ґеолоґічны аналізы бесідували, што санківска земля ховат в собі поклады воды о температурі найменше 60 градусів Цельсия і ефективности коло 70 кубиків на секунду. Беручы тото до увагы, локальны власти плянували побудувати ґеотермальну тепловню з силом 6,5 МВ, котра мала огріти місто Ґорлиці і быти хоснувана до рекреацийных ціли.

Війт ґміны Санкова бесідує, што мимо вшытко не одпущают. «Будеме хотіти схоснувати зроблене верчыня як теплозмінник, в получыню з інчыма обновительныма джерелами енерґіі. Выпродукуване тепло буде могло огрівати воду, в перспективі фурт сут теплы басены» – пояснят М. Малух. До проєкту будут потрібны новы джерела фінансуваня.

Дотеперішні роботы были фінансуваны Державным Фондом Охороны Середовиска і Водной Економікы, разом коштували ок. 19 млн злотых.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі