24-го апріля 1646-го року была на замку Друґетів в Ужгороді підписана 63-ма русиньскыма православныма священиками Ужгородьска унія.
375-та річніця той вызначной події в церьковній історії Русинів – то єден із пунктів Юбілейного 2021-го року Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Но річніцю унії собі точно в день підписаня, 24-го апріля 2021-го року, не припомянули лем в Ужгороді, але і в Римі.
Святкованя на Лазарьову суботу
В Ужгороді собі 375-ту річніцю Ужгородьской унії припомянули у Хрестовоздвиженьскім катедралнім соборі на Лазарьову суботу, котра выходила на тот день за юліаньскым календарьом.
Торжественну архієрейску літурґію з той нагоды служыв владыка Ніл Лущак, апостольскый адміністратор Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, котрому концелебровали Микола Лучок, помічный єпіскоп Мукачівской римокатолицькой дієзезы і 77 священослужытелів єпархії і гостів.
Архієрейску літурґію прикрасив Архієрейскый хор імени блаженого Теодора Ромжы, і семінарісты Ужгородьской ґрекокатолицькой богословской академії імени блаженого Теодора Ромжы. Проповідь мав єпіскоп Лучок.
Єпіскоп Лучок на проповіді означів Ужгородьску унію за великый Божый дар. „Мы днесь святкуєме тоту подію, котра 375 років тому одбыла ся Святым Духом, Бог отець силов Хріста воскресшого соєдинив церьков, котра поділила ся, розторгла ся і пережывала біль розъєдиненя. Ужгородьска унія є великый Божый дар,“ повів римокатолицькы єпіскоп.
Святковали і в Римі
Ужгородьску унію собі 24-го апріля припомянули і у „вічнім місті“, в Римі. В Храмі святого Атаназія Великого при Папскій ґреческій колеґії в Римі з той нагоды так само одслужыли архієрейску літурґію.
Місце святкованя было выбрате замірно. Бо Папска ґреческа колеґія є повязана з особов єпіскопа Йосифа де Камеліса, котрый в тій колеґії штудовав аж до свого рукоположіня у 1666-ім році. Якраз він, хоць быв ґреческого походжіня, мав великы заслугы на шыріню і укріпіню унії на теріторії цілой історічной Мукачівской єпархії.
Торжественню архієрейску літурґію одправляв владыка Джорджо Деметріо Ґалларо, архієпіскоп – секретарь Конґреґації про восточны церькви. Вєдно з архієпіскопом служыли священици, котры репрезентовали окремы церькви свого права (sui irus), якы суть історічно повязаны з Мукачівсков єпархійов. Участны были і семінарісты ці монашкы з окремых церьквей свого права.
Божественна літурґія была в Римі служена на церьковнославяньскім, ґреческім і італійскім языку, і допроводили єй співом семінарісты Мукачівской єпархії.
Мала ґрупа русиньскых священиків дала ісрку
На кінцю торжественного празднованя приговорив ся участным отець Марко Дурлак, священик Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії, котрый моментално діє на Конґреґації про восточны церькви.
Тот окрім іншого в приговорі повів: „Кедь 24-го апріля 1646-го року 63 священиків в каплічці Ужгородьского замку дало присягу вірности на рукы латиньского яґерьского єпіскопа, а тым і Папови Інокентійові X., не представльовали даяку чісленну ґрупу. Покля возьмеме до відома, же кількость русиньскых священиків у історічній Мукачівскій єпархії досяговала чісло сімсто, 63 священиків было лем мале проценто. Віруючі Русины ґреческого обряду жыли у великім просторі, котрый быв на теріторії 13-ох жуп, зачінаючі од сучасной середньой Словакії через цілу выходну Словакію, продовжуючі далше через ціле днешнє Закарпатя, і котрый кінчів у Трансілванії в днешній Румунії. Но тых 63 священиків, то была перша іскра, котра запалила і остатніх, котры в слідуючіх роках ішли за їх прикладом, і так по веце як сто роках Мукачівска єпархія уж могла быти зряджена і канонічно.“
На події в Римі были священици, семінарісты, монашкы Мукачівской єпархії, далше богословы і священик Метрполітной церькви на Словакії, священици Метрополітной русиньской церькви в Піттсбурзі, богословы Метрополітной церькви в Мадярьску, богослов єпархії в Руськім Керестурі і священици Апостольского пражского екзархарту. Вшытко наслідници Ужгородькой унії.
250 років Матери Церькви
Припомяньме, же і кедь Ужгородьска унія была підписана у 1646-ім році, Мукачівска ґрекокатолицька єпархія на інціованя Марії Терезії офіціално выникла аж 19-го септембра 1771-року, коли єй канонічно еріґовав Папа римскый Клімент XIV. булов Eximia Regalium.
Мукачівска єпархія – Матірь Церьков днешніх церьковных штруктур на Словакії, в Мадярьску, Чеській републіці, Хорватії, Сербії, Румунії ці в Споєных штатах Америкы, буде тоту вызначну 250-ту річніцю так само святковати в рамках Юбілейного року, котрый выголосив владыка Ніл Лущак.
Жрідло фотоґрафій: Facebook/Греко-Католицька Закарпаття і сайт grkatke.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА