Голосник

Велика гра сіндрому малости

Булгарія натеперь заблоковала путь ку приступовым їднаням днесь уж Северній Македонії. Бывша югославска републіка бы якбач знова мала схылити голову, і вопросом зіставать, ці собі так дакус Европска унія не зохаблять перероснути через голову сіндром малости дакотрых народів.

Памятам рік 2001, коли єм быв на штіпендії в ґреческім універзітнім місті Іоанніна. Десь в половині той штіпендії уквартельовали меджі нас молодых людей із Македонії.

Ґреческа влада, котра іншак од початку блоковала Македонію всядыль, де лем могла, вдяка спору о назву державы, выразила так свою солідарность. В Македонії проходила коротка гражданьска война, в котрій озброєны Албанці, підтримованы і тыма з Косова, жадали свої права у македоньскій конштітуції. Ґреческа влада взяла на вакації молодых людей з Македонії ку собі, жебы не мусили быти участны той малой войны, і дала їм можность коло того абсолвовати языковый курз на літній універзіті.

Думам, же перешов лем може тыждень і пів, кедь ся нашы македоньскы приятелі дізнали о доїднанім перемірю, котрого посередником была Европска унія.

Покля сьме мы, штуденты з іншых держав, брали тоту інформацію за радостну вість, молодеж з Македонії то брала як штось потупне. Як кебы мусили схылити голову. Не оцінюю, ці то была правилна або неправилна позіція, особно бы єм радше выбрав мір як войну, но фактом є, же Северна Македонія мусила схылити голову і пізніше.

Ґреція далше блоковала Македонію і она, жебы могла вступити до НАТО і Европской унії, наперек тому, же велика часть жытелів з тым якбач дотеперь не є цалком согласна, змінила свою назву на Северну Македонію. Аж втогды Ґреція одблоковала бывшу югославску републіку, котра у фебруарі стала членом НАТО і надхнено чекала на зачатя приступовых їднань з Унійов.

Но ту ся нараз появила Булгарія, котра была дотеперь тихо, і перевзяла на себе роль, котру дотеперь майже 30 років грала Ґреція. Ґреція мала проблему з назвов державы, кедьже была єднака як історічна область Ґреції, не хотіла ани мішаня сучасных Македоньців із старовікым народом. Але не спохыбнює днешніх северных Македоньців як окремый народ. Булгарія є штось інше.

Софія заблоковала натеперь зачаток їднань з той причіны, же має зо Скопє веце „спорів“, котры „односять ся до історічных і языковых вопросів“. Конкретно Булгарія спохыбнює існованя окремого македоньского языка і бісідує лем о булгарьскім діалекті, споры суть і о історічны особности. Подобны „споры“ знаме з односин Русинів і Українців, або ліпше повіджено одосин Русинів і українізаторів.

Без глубокого ексукрзу до історії северных Македоньців треба повісти єдно. В часах Югославії ся македоньска індетіта етабловала і народ такым самым правом, як мають вшыткы народы, ся народно і політічно самовызначів і став самобытным. Днесь мають свій язык, котрый беруть за свій, а не за діалект іншого языка, мають і свою державу. Мають свою ідентіту. Спохыбньовати днесь окремый македоньскый, політічно коректно северомакедоньскый народ, ці як бы лем сьме го не назвали, його язык, є з боку Булгарії шовіністічне і траґічне.

А што з Русинами, котры омного скоріше стали самобытным народом, а котры ся і політічно еманціповали о многы десяткы років скоріше як Македоньці, кедь самы рішыли о своїй будучности в складі Чехословацькой републікы? Ніт, не глядам на то одповідь, она є знама вже давно, і єднако як при Македоньцях, і ту платить, же спохыбньованя нашого народа і нашого языка не належыть до 21-го столітя, і уж абсолутно нияк до западного демократічного світа.

Вопрос днесь стоїть іншак. Зохабить собі Унія перерости через голову сіндром малости Булгарії, і далше буде блоковати Северну Македонію в приступовых їднанях? Не зробила іщі Северна Македонія доста, жебы могла зачати з інтеґраційов? Мать знова, а іщі веце схылити голову, теперь навеце перед шовінізмом із сутерену 20-го столітя, котрый собі проквітать в Софії єднако як в Києві?

Покля Унія не заставить в тій справі Софію і зохабить з даякого народа робити языковый субетнос, покля не найде путь зачати їднаня зо Скопє і наперек тому, же Булгарія хоче блоковати, пак ся не мож сподівати, же Київ буде в припаді узшой інтеґрації дотиснутый Бруселом до того, жебы вызнати народ, котрый дотеперь лем потупує і однароднює. І то бы была барз плана вість про Русинів, але і про Унію саму, котра ся одкликує на людьскы і меншыновы права.

То, што днесь проходить в Унії односно Северной Македонії і вызерать невинно, є в реалности велика гра сіндрому малости. Сіндрому, котрый собі несуть Булгарі і Українці. Покля тот сіндром переможе, Унія може стратити свою тварь. Мінімално на ній зістануть нешумны шрамы, котры розкрыють вшыткы ілузії.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі