Вежа в Дошници за близко 1 млн зл

Село Дошниця може ся похвалити, што долучыло до десяток інчых місцевости з видоком на… видокову вежу. Конструкция высокости 25 м уж є одкрыта для туристів і «прикрашат» локальну панораму.

Власти ґміны Новый Змигород рішыли, што єдна видокова вежа на обшыри ґміны то мало, зато побудували другу. До вежы на Ґжывацкій Горі над Контами як нова атракция долучыла вежа в Дошници.

Технічне одобраня обєкту прошло 28. лютого/фебруара тр. Стальово-деревяна вежа має высокіст 25 м і можут спинцувати ся на ню вшыткы охочы позерати на краєвиды Низкого Бескіду. Цілковита вартіст робіт то неполных 930 тис. зл.

Ґміна зреализувала задачу завдякы дофінансуваню Урядового Фундушу Локальных Інвестиций – набір для «Гірскых ґмін». «Неодолга вежу обойме проєктуваный туристичный пут. Окрем того Ґміна зробит доіздову дорогу до вежы та усуне шкоды, што выникнули на приватных ділянках при будові» – інформує Уряд Ґміны в Новым Змигороді.

Нову вежу вознесли в сусідстві останків середвічного городиска «Валік» з ІХ-Х ст., што находило ся медже Березовом а Явірьом.

Дошниця

Село было перше королівскым маєтком, пак перешлo в рукы шляхты. В ХІХ ст. продали село Жыдом. До выселіня Дошниця чыслила під піл тисяча жытелів. Вчас І світовой войны довкола Дошниці проходили борбы австрийского і росийского войска, по котрых остал воєнный цмонтір но 7 проєкту Душана Юрковича.

В селі находит ся тіж бывша грекокатолицка церков порковы св. Димитрия, вознесена в 1790 р. з пісковця. Храм на свій кошт одновил кардинал Сильвестер Сембратович, якій вродил ся в тым селі.

Сильвестер Сембратович (1836-1898) был лемківскым священником, выкладачом, церковным єрархом украіньской орієнтациі. Вчыл ся на духовных семінариях Перемышля, Відня і Риму. Коротко душпастырювал в Тыличы, пак остал професором доґматикы на грекокатолицкій семінариі во Львові. Остал митрополитом Галичыны в місце стырка, о. Йосифа Сембратовича, якого примусили уступити зо становиска. О. Сильвестер Сембратович был прихыльником латинізациі руского обряду і підперал товдышній украінізацийный напрям в Галичыні, як і чытальні «Просвіты». Основал реліґійный часопис «Рускій Сіон» та Рускій Женочый Інститут во Львові. Вмер там же.