lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
  • Руска Бурса
No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
  • Руска Бурса
No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вігорлатьскый музей припоминать собі Войтєха Борецького і публікаційов

Петро Медвідь Петро Медвідь
30. 12. 2020
» Культура

Вже другый рік припоминать собі Вігорлатьскый музей в Гуменнім річніці вызначных русиньскых малярів. В минулім році з нагоды сторічніці од народжіня Ореста Дубая музей зорґанізовав ретроспектівну выставку – выбер з богатой творчости того родака в Великой Поляны.

В рамках подій повязаных з річніцьов втогды в авторстві Даны Катаніковой вышла і публікація під назвов Орест Дубай, де мож найти малярьову біоґрафію, богате образове портфоліо і опис його умелецькой творчости з погляду тематічных жанрів ці технічных округів. Публікація втогды вышла в триязычній верзії, мож в ній было найти тексты по словацькы, русиньскы і анґліцькы

Тот рік Вігорлатьскый музей припоминать своїм навщівникам але і шырокым кругам заінтересованых округлу річніцю – 110 років од народжіня далшого вызначного русиньского маляря, Войтєха (Адалберта) Борецького.

Двоязычна публікація од двох авторок

Вернісаж юбілейной выставкы, котра бы мала быти приступна до 17-го януара 2021-го року, одбыла ся іщі 12-го новембра. Якраз на тій події была одпрезентована і публікація, котру музей выдав під назвов Войтєх Борецькый. Книжка вышла спід рук двох авторок – Даны Катаніковой і Галины Риж.

Публікація обсягує словацькы, але знова і русиньскы тексты. Чітатель ся і в припаді Борецького може дізнати веце о його творчости вдяка популарізачным текстам авторок, ці прочітати собі о його жывоті. І тот раз суть тексты доповнены многыма якостныма фоторепродукціями Борецького творів. О русиньскы тексты, єднако як і в припаді книжкы о Дубайови, постарала ся Анна Кузмякова.

Образ під назвов Русиньскый світ Войтєха Борецького є із 1940-ых років. Детайл образу є схоснованый на окладці новой публікації.
Образ під назвов Русиньскый світ Войтєха Борецького є із 1940-ых років. Детайл образу є схоснованый на окладці новой публікації.

„Моноґрафія Войтєх Борецькый є по порядку другов книжков, в котрій представляме русиньского автора текстом і в русиньскім языку. Кумшт і язык все мали вызначно становлюючій і співвытваряный характер при формованю народного усвідомліня жытельства. Позітівне одношіня до нашого коріня, културы і історії є на полю Вігорлатьского музея в Гуменнім розвиване,“ пише в передслові публікації Дана Катанікова.

Войтєх Борецькый

Войтєх Борецькый (14. 11. 1910 р. – 12. 6. 1990 р.) быв родаком з Ублі, Сниньского окресу. У 1925-ім році ся ціла родина переселила до Ужгорода. Там абсолвовав ґімназію і учітельску семінарію і як талентованый вытварник в роках 1928 – 1932 ходив до вечерньой школы мальованя під невджіньом Адалберта Ерделі і Йосифа Бокшая. В тім періоді вступив і до Общества умелців на Підкарпатьскій Руси.

В початках підкарпатьской малярьской школы быв представительом молодшой ґенерації, творив країны і жанровы композіції в шытілі експресіонізму. Выставльовав в Ужгороді, Москві, Відню, Різі, Братіславі, Празі, Мукачові.

По Другій світовій войні його родина переселила ся до Кошыць, він зістав на Україні, перестав учіти і цалком оддав ся мальованю. Кедьже ся ідеолоґічно не згодовав з режімом, не міг пізніше выставльовати і так в році 1964 і він переселив ся до Кошыць. У метрополі выходной Словакії сполутворив образ вытварного жывота міста аж до свойой смерти.

Жрідло фотоґрафій: Vihorlatské múzeum v Humennom.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

«Лемківскій Річник 2020» єст уж доступный!

26. 1. 2021

Грамотны Лемкы чытают Річник Руской Бурсы 2020

24. 1. 2021

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Юрій Шиповіч: По русиньскы в школі в Ужгороді говорити теперь ганьба

Грамотны Лемкы чытают Річник Руской Бурсы 2020

«Лемківскій Річник 2020» єст уж доступный!

Урядова поміч для гірскых ґмін. В плянах м.ін. одбудова высівского басену

Літо было в музеях і ґалеріях ПСК успішне наперек коронакрізі

Президент стрітил ся з представниками реліґійных і нацийональных меншын

  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Склеп
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2021. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Знимкы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
  • Руска Бурса

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2021. Вшыткы права застережены.