lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вігорлатьскый музей припоминать собі Войтєха Борецького і публікаційов

Петро Медвідь Петро Медвідь
30. 12. 2020
» Культура

Вже другый рік припоминать собі Вігорлатьскый музей в Гуменнім річніці вызначных русиньскых малярів. В минулім році з нагоды сторічніці од народжіня Ореста Дубая музей зорґанізовав ретроспектівну выставку – выбер з богатой творчости того родака в Великой Поляны.

В рамках подій повязаных з річніцьов втогды в авторстві Даны Катаніковой вышла і публікація під назвов Орест Дубай, де мож найти малярьову біоґрафію, богате образове портфоліо і опис його умелецькой творчости з погляду тематічных жанрів ці технічных округів. Публікація втогды вышла в триязычній верзії, мож в ній было найти тексты по словацькы, русиньскы і анґліцькы

Тот рік Вігорлатьскый музей припоминать своїм навщівникам але і шырокым кругам заінтересованых округлу річніцю – 110 років од народжіня далшого вызначного русиньского маляря, Войтєха (Адалберта) Борецького.

Двоязычна публікація од двох авторок

Вернісаж юбілейной выставкы, котра бы мала быти приступна до 17-го януара 2021-го року, одбыла ся іщі 12-го новембра. Якраз на тій події была одпрезентована і публікація, котру музей выдав під назвов Войтєх Борецькый. Книжка вышла спід рук двох авторок – Даны Катаніковой і Галины Риж.

Публікація обсягує словацькы, але знова і русиньскы тексты. Чітатель ся і в припаді Борецького може дізнати веце о його творчости вдяка популарізачным текстам авторок, ці прочітати собі о його жывоті. І тот раз суть тексты доповнены многыма якостныма фоторепродукціями Борецького творів. О русиньскы тексты, єднако як і в припаді книжкы о Дубайови, постарала ся Анна Кузмякова.

Образ під назвов Русиньскый світ Войтєха Борецького є із 1940-ых років. Детайл образу є схоснованый на окладці новой публікації.
Образ під назвов Русиньскый світ Войтєха Борецького є із 1940-ых років. Детайл образу є схоснованый на окладці новой публікації.

„Моноґрафія Войтєх Борецькый є по порядку другов книжков, в котрій представляме русиньского автора текстом і в русиньскім языку. Кумшт і язык все мали вызначно становлюючій і співвытваряный характер при формованю народного усвідомліня жытельства. Позітівне одношіня до нашого коріня, културы і історії є на полю Вігорлатьского музея в Гуменнім розвиване,“ пише в передслові публікації Дана Катанікова.

Войтєх Борецькый

Войтєх Борецькый (14. 11. 1910 р. – 12. 6. 1990 р.) быв родаком з Ублі, Сниньского окресу. У 1925-ім році ся ціла родина переселила до Ужгорода. Там абсолвовав ґімназію і учітельску семінарію і як талентованый вытварник в роках 1928 – 1932 ходив до вечерньой школы мальованя під невджіньом Адалберта Ерделі і Йосифа Бокшая. В тім періоді вступив і до Общества умелців на Підкарпатьскій Руси.

В початках підкарпатьской малярьской школы быв представительом молодшой ґенерації, творив країны і жанровы композіції в шытілі експресіонізму. Выставльовав в Ужгороді, Москві, Відню, Різі, Братіславі, Празі, Мукачові.

По Другій світовій войні його родина переселила ся до Кошыць, він зістав на Україні, перестав учіти і цалком оддав ся мальованю. Кедьже ся ідеолоґічно не згодовав з режімом, не міг пізніше выставльовати і так в році 1964 і він переселив ся до Кошыць. У метрополі выходной Словакії сполутворив образ вытварного жывота міста аж до свойой смерти.

Жрідло фотоґрафій: Vihorlatské múzeum v Humennom.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Земпліньска біліотека выставлює народностны книгы і часописы про діти

6. 2. 2023

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Грекокатоликы з новым календарьом. Што то для Лемків значыт?

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

Ідеалный клімат

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні