Пражскый апостольскый екзарха, владыка Ладислав Гучко, в тых днях припоминать собі 20 років свойой єпіскопской службы. Рукоположеный на єпіскопа быв 31-го мая 2003-го року. Інформовав о тім портал Církev.cz.
Владыка Ладислав народив ся 16-го фебруара 1948-го року в Пряшові, в родині русиньского ґрекокатолицького священика. У 1966-ім році голосив ся на штудії на Кіріло-Методійску римокатолицьку богословску факулту в Братіславі.
Експеріменталный фізік
В тім часі была Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії ілеґална, але і римокатолици мали лем єдну позволену семінарію, а державов обмеджены квоты, кілько богословів можуть прияти. Тоты квоты были глубоко під граніцьов досправдовых потреб церькви.
Ладислава Гучка не прияли і так пішов штудовати експеріменталну фізіку на Природознавчу факулту Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Кошыцях, де у 1972-ім році оборонив дізертацію і здобыв дітул доктора природных наук (RNDr.).
З причіны свого реліґійного пересвідчіня не міг зістати робити на факулті, мусив глядати собі іншу роботу. У 1987-ім році здобыв на Высокій школі баньскій в Остраві тітул кандідата ґеолоґічных наук.
Кедь у 1989-ім році дішло в Чехословакії ку політічным змінам, дакілько місяців робив редактора в ґазеті Katolícke noviny, пак в роках 1990 аж 1991 быв выконным секретарьом Конференції єпіскопів Словакії.
Священик і єпіскоп
Но в тім часі про нього одкрыли ся і можливости, жебы міг сістематічно штудовати теолоґію. У 1992-ім році быв посланый до Рима на теолоґічны штудії на Папскый Латераньскій універзіті, котры закінчів у 2000-ім році докторатом. Темов його докторьской роботы были козмолоґічны ідеї у російскых реліґійных мыслителів 19-го і 20-го столітя.
Рукуположіня на священика прияв 30-го марца 1996-го року з рук крижевацького єпархы, владыкы Славоміра Мікловша.
Кедь у 2000-ім році вернув з Рима, зачав учіти доґматічну теолоґію на Теолоґічнім інштітуті в Кошыцях, рік быв і шпіруталом в Священьскій семінарії святого Карола Боромейского в Кошыцях.
Папа римскый Йоан Павел ІІ. Ладислава Гучка 24-го апріля 2003-го року призначів апостольскым екзархом про католиків візантійского обряду в Чеській републіці, а єдночасно тітуларьным єпіскопом орейскым. На посаді вычеряв першого пражского екзарху, владыку Івана Лявинця, котрый вже мав высокый вік. Як єпіскопске гесло собі владыка Ладислав выбрав: „Я єм світло про світ.“ (Йоан 8,12)
Єпіскопске рукоположіня прияв владыка Ладислав 31-го мая 2003-го року з рук владыкы Ґеорґія Джуджара.
Рукуположіня мало одбыти ся в Ґрекокатолицькім катедралнім соборі святого Клімента в Празі, но ґрупа україньскых екстремістів нарушыла тото торжество, і не хотіла нового єпіскопа-номінанта і цілу святочну громаду впустити до собору.
Уж втогды были в Празі намагы дістати екзархат, котрый выникнув одділіньом од Пряшівской єпархії, і є ведженый доднесь у Ватікані як екзархат русиньскый, дістати під контролю Українців. Вшыткы участны пак перебрали ся до недалекого Римокатольцкого костела святого Салаватора, де торжество одбыло ся.
Одсвятковав юбілей
Владыка Ладислав у 2004-ім році габілітовал ся на доцента в области доґматічной теолоґії на Теолоґічній факулті в Кошыцях. В роках 2005 аж 2011 быв ґенералным секретарьом Чеськой єпіскопской конференції. В тій є доднесь членом Комісії про навчаня віры і Комісії про католицьку выхову.
Владыка Ладислав ходить даколи і на засіданя Рады єрархів Ґрекокатолицькой митрополітной церькви на Словакії, хоць не є членом, але бере участь як гость.
Тот рік у фебруарі дожыв ся півокруглого юбілею – 75 років, і то вік, коли мусить подати єпіскоп Папови римскому свою резіґнацію. Папа єй може і не мусить прияти. Зато вкаже найблизшый час, ці владыка Ладислав буде далше служыти пражскым екзархом, або і на тій посаді прийде ку змінам.
Фото: Луціє Горнікова
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА