31. мая тр. на 81. році жытя вмер Алойзи Цабала – історик штукы, музейник та консерватор памятників. Был дослідником церковной штукы та ікон.
Алойзи Цабала вродил ся 6. грудня/децембра 1940 р. в Новым Санчы, де ходил до шкіл. Студиювал музейництво і історию штукы на Выділі Красных Штук Університету ім. М. Коперника в Торуні. В 1966 році вернул до рідного міста.
Спілтворця Етноґрафічного Парку в Новым Санчы
В Новым Санчы найперше робил як повітовый консерватор памятників, пак заступця директора, вкінци директор, Округового Музею в Новым Санчы (в роках 1973-1980). Был м.ін. спілосновательом сандецкого скаснесну (одділіня Округового Музею), в котрым находит ся лемківскій сектор, а тіж ініциятором «Музейных Вечерів».
Был директором Бюра Досліджынь і Документациі Памятників та воєвідскым консерватором памятників в Коросні (в роках 1981-1998)на товдышнє коросняньскє воєвідство.
«Алойзи Цабала был ориґінальным чловеком, самодільным інтелектуальні, носительом вельох інтересуючых поглядів (…). Мал тіж тоту рідку прикмету, што тішыли го успіхы його спілробітників» – на своім фб-профіли споминат усопшого Тадеуш Лопаткєвіч, реґіоналиста, історик, його бывшый спілпрацівник і приятель.
Транслокация церкви
Был выдатным знавцьом іконового малярства, скансеновой проблематикы, штукы Християньского Сходу, в тым церковной архітектуры.
Алойзи Цабала был єдном з тых осіб, котра в 70. роках заінтересувала ся грекокатолицком церквом св. Димитрия в селі Чорне. По выселіню Лемків церков стояла опустошена, попадаючы в руіну. Явила ся думка перенести храм до творячого ся сандецкого скансену.
В 60. і 70. роках Лемкы, котры вернули з выселіня і оселили ся в Ґлаыдшові, час до часу хоснували чорняньску святыню, але хотіли мати православный храм на місци. Єдном з пропозиций было перенести церков з Чорного до Ґладышова, на што єднак селяне не пристали.
Чорняньску церков конец кінців транслокували до Сандецкого Етноґрафічного Парку в 1993 році.