lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вшыткы люблять помаранчі

Путь до Европы не має быти колоніалістічне підпорядкованя.

Петро Медвідь Петро Медвідь
6. 7. 2023
» Коментарі

О тім, же анґліцькый язык, покля днесь хоче хтось дашто веце досягнути, є веце як потрібный, не є жадных похыбностей. Но робити з нього повинне навчаня російского языка верзія 2.0 є абсолутна дурачина. Навеце, кедь бороните языкам народностных меншын.

Україньскый презідент Володимір Зеленьскый передложыв на кінцю юна до Верьховной рады Україны пропозіцію Закона о хоснованю анґліцького языка на Україні. Пропозіція выкликала много неґатівных реакцій і у тых, котрых не мож обвиньовати з того, же бы не любили Україну.

Самособов, нихто днесь не буде спохыбньовати то, же анґліцькый язык є потрібный, головно кедь жыєме в ґлобалізованім світі. Лемже закон, котрый быв передложеный до парламенту, є досправды смішный.

Покля бы ся закон прияв у такій подобі, в якій быв передложеный, діти бы ся повинно мали зачати учіти анґліцькый язык вже од матерьскых школ – дітсадків, анґліцькый язык бы мали знати державны робітници, урядници, а жебы того не было мало, україньскый дабінґ філмів у кінах бы мав быти минулостьов, а вшыткы бы обовязково мали смотрити філмы по анґліцькы.

Якраз на остатню спомянуту тему добрый коментарь написала лінґвістка, членка академії наук, професорка Лариса Масенко, котрый собі мож прочітати на україньскім порталі Радіо Свобода.

Кедь єм першый раз збачів, же такый закон іде до Верьховной рады, припомянув ся мі комуністічный період, котрый єм як дітина іщі дакус міг спознати. По перше, повинні ся учів на школах російскый язык. Вшыткы мали знати язык того рая на землі, котрый нас од 1968-го року окуповав. Кедь сьте хотіли знати іншый язык, треба было ходити до языковой школы.

О тім, яка уровень знаня того російского языка была, і яку „дяку“ мали люди повинні учіти ся го, шкода бісідовати.

Але так само ся мі припомянув час, коли пришли іщі за комуністів першы відеа. Быв то луксусный товар, відео мав лем тот, хто на то фінанчно мав, а навеце іщі треба было мати і даякы конексії. Лемже тым, же сьте позганяли відео, іщі нич не кінчіло. Не меншнов тортуров было позганяти казеты з філмами.

Кедьже філмы запапдной продукції ішли до Чехословакії жерез строге сыто, на казетах ся нелеґално возили філмовы новоты, котры ся пак, так само нелеґално, сімултанно тлумачіли, векшынов на чеськый язык.

Выникла коло того ціла комуніта, субкултура, котра ся тым занимала. Но не тлумачіли то лем люди, котры язык оріґіналу досправды знали. Нашли ся і такы, котры язык не знали, але тлумачіли. Ішли чісто по „чутях“ з образу, і так сьте могли натрафити і на філм Рамбо, котрый з досправдовов дійов не мав у чеськім языку нич довєдна.

Ці они думають, же кедь будуть файні бісідовати по анґліцькы, нихто уж не буде видіти, якы суть демократы односно народностных прав?

Але вернийме до темы. Презідент Зеленьскый бы днесь хотів зробити з анґліцького языка властно другый язык комунікації, або общезрозумілый язык – назвати собі то можеме як лем хочеме, на Україні. А вшыткы повинні ся го мають учіти, без нього не мож робити на державных посадах і так далше.

Є то чудне на презідента країны, котра дотеперь плакала як є русіфікована, і як не годен ся быв розвивати україньскый язык десяткы років по выголошіню незалежности, жебы з єдного языкового „рабства“ перейти до другого.

Но рішіня є лем на Україні, она мусить знати, што хоче. І кедь то не мусить представльовати якраз погляд презідента.

Я бы-м лем підкреслив, же покля хтось арґументує тым, же іде ся до Европы, зато то треба, оно то так цалком не є. Путь до Европы не значіть колоніалістічне підпорядкованя. Европа має быти о слободі. І о слободі хоснованя языка, не о повинній анґлоперестройці.

А тота тема є дакус і смішна, або траґікомічна і з іншого боку. В державі, котра хоче своїма законами погребити хоснованя языків народностных меншын, а тым властно хоче погребити і мешныны, котра хоче збыти ся русіфікації, мають по новому вшыткы кланяти ся золотому телятю – анґліцькому языку.

Ці они думають, же кедь будуть файні бісідовати по анґліцькы, нихто уж не буде видіти, якы суть демократы односно народностных прав?

Телевізія ТСН робила на тему того закона репортаж. Пріматор Івано-Франківска Руслан Марцинків намагав ся до телевізії повісти по анґліцькы, як важным є, жебы вшыткы комуніковали на Україні по анґліцькы. Пак ся редакторка позвідала, так само по анґліцькы, ці любить веце помаранчі або сливкы.

Повів, oranges. Редакторка ся звідать, а знате, што є plums? Тихо, пак ся лем засміяв, чім признав, же помаранчі выбрав, бо о тім, же plums суть сливкы, не мав понятя. Так якось подобно і многы в Чехословакії „знали по російскы“, кедь то было обовязкове в школах.

Може нас чекать доба, коли на Україні вышткы люблять помаранчі, в пріватных квартелях роблять ся домашні дабінґы, а права меншын суть властям так неінтересны, як і їх совітьскым попередникам. Европа на україньскый способ.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Кедь Духновіч стане неактуалный

19. 6. 2025

Непробадана історія нелем єдной особы

5. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}