lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вышла книжка о вызначнім світовім фізікови – Русинови

Петро Медвідь Петро Медвідь
14. 1. 2016
» Культура

Недавно вышла на Словакії у выдавництві Perfekt книжка під назвов Професор Діоніз Ільковіч – Світова особность модерной фізікы (оріґ. Profesor Dionýz Ilkovič – Svetová osobnosť modernej fyziky) од авторів Станіслава Дубнічкы і Владиміра Ільковіча.

Професор Діоніз Ільковіч быв Русином із днешньой Словакії, быв другым сыном священика Гіларіона Ільковіча, значіть, походив зо старого ґрекокатолицького священьского рода Ільковічовых. Народив ся 18-го януара 1907-го року у Шарішскым Щавнику. Його брат, Алексій Ільковіч, быв вызначным русиньскым журналістом (у 2014-ім році із пера його сына Владиміра Ільковіча вышла книжка Русиньскый новинарь, котру выдав Сполок русиньскых писателів Словеньска). Діоніз Ільковіч і в часах комуністічного режіму зістав необломным, справедливым чоловіком. Быв науковцьом світового мена, співосновав Словацьку академію наук, быв деканом Факулты природных наук в Братіславі. Ільковіш штудовав в Чехословакії, но і у фанцузькім Паріжу, де виділи його способности і рекомендовали му габілітовати ся.

Ільковіч быв великаном, котрый пояснив вынятковый природный яв і дефіновав го як Закон полароґрафії. Тот закон увів і до жывота. Вышколив цілу ґенерацію науковців і дав великый влкад нелем до словацькой, но і світовой наукы.

ilkovic

Діоніз Ільковіч окрім іншого стояв при зроджіню трьох основных фізікалных інштітутів на Словакії: Інштітуту технічной фізікы Словацькой высокой школы технічной, Фізікалного інштітуту Природознавчой факулты Словацькой універзіты і Фізікалного інштітуту Словацькой академії наук. Із тых інштітуцій ся практічно вывинулы вшыткы далшы фізікалны інштітуції на Словакії. Окремов капітолов Ільковічового діятельства быв першый словацькый высокошкольскый учебник фізікы, котрый в рр. 1957 – 1971 вышов у пятьох выданях і довєдна было выдрукованых 40 000 фалатків. Быв то модерный учебник фізікы.

Ільковіч пішов до пензії у 1976-ім році. Но і потім інтересовав ся о діяня у фізіці на катедрі і в цілій фізікалній комуніті. Умер 3-го авґуста 1980-го року.

О два рокы пізніше, у 1982-ім році, презідія Словацькой академії наук зрядила Честну плакету Діоніза Ільковіча за заслугы у фізікално-хемічных науках. Перед дакілько роками выникла Фундація Діоніза Ільковіча на підпору талантливых штудентів. В Братіславі є по Діонізови Ільковічови названа і уліца на теріторії „академічного містечка“. У 2008-ім році в будові Хемічного інштітуту быв святочно одкрытый рельєф тому основательови словацькой фізікы.

Хто бы мав інтерес, о книжці ся веце мож дізнати на сайті выдавництва.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

22. 6. 2022

Никыфор. Малярство

15. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Засідав народностный выбор. Русины будуть мати по новому 154 сел

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні