Вышла книжка о Юрійови Лажови

В недавнім часі вышла у выдавництві Universum книжка проф. Петра Шворца під назвов Од плуга до сенаторьского кресла. Юрко Лажо і його доба (1867 – 1929) (оріґ. Od pluhu do senátorského kresla. Jurko Lažo 1867 – 1929). Книжка о русиньскім політікови із Свідника мала як раз в тім місті і свою святочну презентацію.

Публікацію святочно до жывота увели посередництвом земли із свідницького хотаря автор Петер Шворц, правнук Михал Лажо і Йосиф Лельо. Як інформовала словацька державна пресова аґентура TASR, тота подія святочно проходила 27-го апріля 2018-го року в Піддукляньскій бібліотеці як сімболічне перепоїня зо сторічніцьов выникнутя Чехословацькой републікы, кідьже Юрій Лажо быв сенатором в Народнім згромаджіню ЧСР в Празі і войовав проти соціалной несправедливости, звертав увагу на проблемы русиньского жытельства северовыхдной Словакії і жадав владу і парламент, жебы прияли такы леґіслатівны і владны рішіня, котры бы тому тяжко пробованому народу полегшали жытя.

„Юрко Лажо быв звычайный рольник, хоць спознав розвинутый світ Споєных штатів Америкы перед І. світовов войнов і вабивый світ головного міста уж як сенатор Народного згромаджіня Чехословацькой републікы, де стрічав ся із вызначныма особностями чехословацькой політічной сцены, но зістав вірный свому родному, але бідному краю, своїм другам – русиньскым рольникам, ку котрым ниґда не перестав ся голосити. Лажо ку ним своїм бытьом належав і намагав ся їм подати помічну руку, жебы ся высвободили з біды, котра спроваджала їх предків, і він безусловно хотів, жебы не спроваджала і їх потомків,“ пише автор книжкы о Лажови.

Юрій Лажо має од 2014-го року у Свіндику і памятну таблу. В тім самім році му было уділене честне гражданство міста Свідник „in memoriam“.

Із жывота Юрія Лажа

Юрій Лажо (1867 – 1929) народив ся у Свіднику до родины рольника. Перед І. світовов войнов одышов на заробіткы до Споєных штатів Америкы. По навернутю свої скушености выхосновав, кідь засновав фірму на будованя у домашнім Свіднику.

Втогды зачав анґажовати ся і політічно. Быв острым крітіком мадярізаторьской політікы Ґрекокатолицкой єпархії в Пряшові, котру втогды вів єпархіялный єпіскоп Йоан Новак, котрый пізніше ани не прияв выголошіня Чехословацькой републікы і втік до Мадярьска, де жыв аж до смерти. По выникнутю републікы засновав Юрій Лажо і дружство під назвов Земледільске общество Свята Тройця, котре існовало і по його смерти, аж до 1935-го року. У Свіднику ініціовав заснованя церьковной друкарні, котрой быв директором од 1924-го року. В тій друкарні вышла і його брожура під назвов Руссому народу на Словенску, в котрій крітічно выступав проти словакізації Русинів у тім реґіоні. У 1927-ім році друкраню подаровав Православному монастырю св. Йова Почаєвского в Ладомировій, што із монастрыя зробило центер руху принавертаня до православія. Сам актівно підтримовав православіє. Лажо у 1920-ім проці став сенатором за чехословацькых соціалных демократів. На посаді сенатора быв року до 1925.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА