lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вышла книжка о Юрійови Лажови

Петро Медвідь Петро Медвідь
2. 5. 2018
» Культура
Вышла книжка о Юрійови Лажови

В недавнім часі вышла у выдавництві Universum книжка проф. Петра Шворца під назвов Од плуга до сенаторьского кресла. Юрко Лажо і його доба (1867 – 1929) (оріґ. Od pluhu do senátorského kresla. Jurko Lažo 1867 – 1929). Книжка о русиньскім політікови із Свідника мала як раз в тім місті і свою святочну презентацію.

Публікацію святочно до жывота увели посередництвом земли із свідницького хотаря автор Петер Шворц, правнук Михал Лажо і Йосиф Лельо. Як інформовала словацька державна пресова аґентура TASR, тота подія святочно проходила 27-го апріля 2018-го року в Піддукляньскій бібліотеці як сімболічне перепоїня зо сторічніцьов выникнутя Чехословацькой републікы, кідьже Юрій Лажо быв сенатором в Народнім згромаджіню ЧСР в Празі і войовав проти соціалной несправедливости, звертав увагу на проблемы русиньского жытельства северовыхдной Словакії і жадав владу і парламент, жебы прияли такы леґіслатівны і владны рішіня, котры бы тому тяжко пробованому народу полегшали жытя.

„Юрко Лажо быв звычайный рольник, хоць спознав розвинутый світ Споєных штатів Америкы перед І. світовов войнов і вабивый світ головного міста уж як сенатор Народного згромаджіня Чехословацькой републікы, де стрічав ся із вызначныма особностями чехословацькой політічной сцены, но зістав вірный свому родному, але бідному краю, своїм другам – русиньскым рольникам, ку котрым ниґда не перестав ся голосити. Лажо ку ним своїм бытьом належав і намагав ся їм подати помічну руку, жебы ся высвободили з біды, котра спроваджала їх предків, і він безусловно хотів, жебы не спроваджала і їх потомків,“ пише автор книжкы о Лажови.

Юрій Лажо має од 2014-го року у Свіндику і памятну таблу. В тім самім році му было уділене честне гражданство міста Свідник „in memoriam“.

Із жывота Юрія Лажа

Юрій Лажо (1867 – 1929) народив ся у Свіднику до родины рольника. Перед І. світовов войнов одышов на заробіткы до Споєных штатів Америкы. По навернутю свої скушености выхосновав, кідь засновав фірму на будованя у домашнім Свіднику.

Памятна табла Юрійови Лажови у Свіднику.

Втогды зачав анґажовати ся і політічно. Быв острым крітіком мадярізаторьской політікы Ґрекокатолицкой єпархії в Пряшові, котру втогды вів єпархіялный єпіскоп Йоан Новак, котрый пізніше ани не прияв выголошіня Чехословацькой републікы і втік до Мадярьска, де жыв аж до смерти. По выникнутю републікы засновав Юрій Лажо і дружство під назвов Земледільске общество Свята Тройця, котре існовало і по його смерти, аж до 1935-го року. У Свіднику ініціовав заснованя церьковной друкарні, котрой быв директором од 1924-го року. В тій друкарні вышла і його брожура під назвов Руссому народу на Словенску, в котрій крітічно выступав проти словакізації Русинів у тім реґіоні. У 1927-ім році друкраню подаровав Православному монастырю св. Йова Почаєвского в Ладомировій, што із монастрыя зробило центер руху принавертаня до православія. Сам актівно підтримовав православіє. Лажо у 1920-ім проці став сенатором за чехословацькых соціалных демократів. На посаді сенатора быв року до 1925.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Одказ Олґы Прокоп жыє, свідчіть далша выдана публікація

Одказ Олґы Прокоп жыє, свідчіть далша выдана публікація

7. 12. 2023
Образ Лемковины в сучасній штуці

Образ Лемковины в сучасній штуці

5. 12. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні