Высівскы паритеты

На преславній секретній стрічы в Высовій дня 31. січня 2013 рока («Ватра» но. 2/2013), в котрій взяло участ пару діячів, в тым Штефан Гладик, котрий не признає Лемків як етнічной меншыны, Богдан Ґоч котрий голосит ся до Русинів, як дотля, лем серед Русинів на Словациі і Юрий Стариньскій, котрого орґанізация отверто провадила акцию за записуваньом ся в списі 2011 рока за Лемків, серед найвеце інтерусуючой тых панів справы «етнобізнесу» Руской Бурсы, была догварка і порозумліня в темі такой зміны лемківскых представителів в Спільній Комісиі, жебы был захований – як фурт пише Богдан Ґоч – «паритет».

Тот догварений і внескуваний ріжныма організациями паритет, беручы під увагу чысло Лемків (тых, котры окрислили ся в повселюдным списі як члены лемківского народу і тых маючых лемківскє походжыня, а котры днес приголосили ся до інчого, як лемківскій нарід), выглядат барз особливо.

Не брана єст до увагы опінія найстаршой і найбільшой лемківской орґанізациі в Польщы, то є Стоваришыня Лемків, за нич поважаны сут слова Ярослава Трохановского з найвеце заслуженой культурной лемківской інституциі – ансамблю «Лемковина», ци робота молодіжной організациі «Чуга», котра ініциювала вводжыня лемківскоязычных таблиц на Лемковині (для вельох они не значат нич, бо таблиці мают «говірковы» хыбы). Про Руску Бурсу ани не спомяну, бо то «ідеова» орґанізация. А днес ниякой ідеі шак Лемкам не треба.

Адже высівскій паритет має быти такій –   

Єден член комісиі мусит быти репрезентантом Объєднаня Лемків – орґанізациі, котра Лемків як етнічной меншыны не признає, лемківскій язык має за сельску говірку, выступлює против вчыню лемківского языка в школах і на університеті.

Другій член мусит быти покликаний за згодом Объєднаня Лемків – орґанізациі, котра Лемків як етнічной меншыны не признає, лемківскій язык має за сельску говірку, выступлює против вчыню лемківского языка в школах і на університеті.

Рішыньом премєра Польской Республикы, в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын найде ся Штефан Дудра, професор Зеленогірского Університету. Покликаний остал в місце Штефана Гладика на внесок тых, котры взяли ся за реалізацию высівского проєкту. 1. червця 2014 рока завершыли перший пункт свого сценария.

Не знаме днес, ци професор Штефан Дудра буде репрезентантом «покликаным Объєднаньом Лемків», ци тіж «за згодом Объєднаня Лемків»? О тото треба ся звідати вшыткых тых, котры дотепер найвеце інтересували ся не рішаньом загальнолемківскых справ, лем – як зас чытаме в славным справописі з Высовы – «етнобізнесом», підпорюваньом борбы з лемківскым шкільництвом і філолоґійом, ай борбом з єдином репрезентантком лемківской меншыны, котра была дотля в Комісиі з лемківского выбору, а не нашмареным Лемкам през польскій уряд в згоді з попередніма «паритетами».

Не прото звідую, жебым од внескодавців жадал одповіди. Такой певні не буде, шак не было єй і товды, коли Штефан Гладик атакувал і вчыня лемківского языка в школах, і лемківску філолоґію. Не чули, не чуют і не хотят такого чути. Некотры діячы «высівского щабля» активізуют і ожывляют ся радо фурт лем товды, коли по інтернеті вірґают бурсяны документы і треба вести очорняючу кампанію против выдуманым «темным інтересам» інчых орґанізаций, як і против людям, котрых на высівску стрічу ани не подумали запросити.

Ци новий представитель буде репрезентувал шыршу громаду Лемків, як лем жменьку діячів, котры го підпорили? Того днес не знаме. В якым напрямі новий представитель хоче вести лемківску дотоменніст? Ци буде давал ясне свідоцтво своім поглядам? І – што може найвеце бы мя інтересувало – якы видит основны лемківскы проблемы і потребы, котры бы треба вырішыти?

Як долго высівскій паритет буде обовязувал стороны, котры го приняли? Того днес тіж не знаме. Я до Высовы все радо піду. Но, лем жебы войти на Святу Гору Явір. Мам тіж камаратів зо свого приятельского паритету, з котрыма там буде мож ся вспинати. Там, на щестя, мож дыхати іщы свобідні. І попозерати з радістю і надійом на обі стороны карпатскых гір.

Богдан Ґамбаль 

Ведучий заряду Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях.

Фото ниже Пряшівска Русь – вид з горы Явір – долом Цигелька.