Голосник

Выставка Народный крой Русинів – на 80-ку І. Чіжмаря

З нагоды округлого жывотного юбілею – 80 років Івана Чіжмаря, была 10-го юна 2016-го року в просторах Піддукляньского освітнього центра у Свіднику, за участи автора,  пріматора міста Яна Голодняка, Олґы Ґлосіковой, директоркы СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові, Владиміра Противняка, секретаря Світовой рады Русинів і многых участників, одкрыта інтересна автентічна фотовыставка під назвов Народный крой Русинів. На святочній вернісажі брала участь і Катарина Бабчакова, котра в мені ґенералной директоркы Яны Кресаковой з Народного освітнього центра в Братіславі передала Іванови Чіжмарьови цінный документ – Честь Народного освітнього центра в Братіславі за довгорічну роботу в области досліджіня русиньского фолклору.

Выставку творить 280 фотоґрафій розмаїтых кроїв – од Шумяца, через Спіш аж по Ублю. Хто бы хотів видіти велику параду русиньского кройованого богатства, може навщівити Піддукляньскый освітній центер у Свіднику до кінця юла того року. Потім буде споминана выставка передана до СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові.

Коротко з біоґрафії юбіланта

Наш знамый етноґраф, музичный фолклоріста і співак Іван Чіжмарь народив ся 12-го юна 1936-го року у селі Суха в окресі Стропков. Своє дітинство пережыв з родічами, трьома братами і єднов сестров у селі Пстрина в свідницькім окресі. Уж як дітина любив співати і барз хотів грати на гуслях. „На селі было звыком, же родічі на свадьбы і хрестины водили зо собов і свої діти. Ту єм ся заслухав до музикы прімашів, контрашів і цімбалу, позерав єм їх спосіб і техніку граня. Як єм підріс, пробовав єм грати на гребінь і на устну гармоніку. Отець, жебы успокоїв мій інтерес о музику, зробив мі гуслі з верьбового дерева. На них єм заграв свою першу співанку А на меджі черешенька. Пізніше мі родічі купили гуслі од циґана за фалат солонины і гуску. В 13-ох роках єм на тых гуслях грав на першій свадьбі, “ – споминать на дітинство і свої першы контакы з русиньсков музиков І. Чіжмарь. О тім, же його інтерес не быв лем такым короткым дітячім задумом, але досправды хотів знати вшытко о нашім фолклорі, музиці і співанках свідчіть і то, же в роках 1966-1971 екстерно штудовав етноґрафію і фолклорістіку на філозофічній факулті аж в Бырні.

Хто бы з Русинів не знав або не чув співанку Яворове листя уж опадать, котру днесь знають грати нелем вшыткы русиньскы гудаци, але і многы іншы капелы і ансамблі, або співанку Ей попід Маковіцю. І. Чіжмарь уж од молодых років, як ходив грати на забавы і свадьбы частіше, зачав записовати людовы співанкы, жебы собі росшырив свій репертоар. Як співак успішно выступав на многых фолклорных фестівалах, награвали го в радіу, ходив на різны конкурзы, де так само мав великый успіх. Коротко повіджено – його пасія ся стала і його професіов в актівнім жывоті і в роботі у свідницькім музею (МУК). Із свого фаху написав многы моноґрафічны роботы, сценарі про фолклорны колектівы, розгласовы релації, діскоґрафії, абсолвовав многы концерты. Із свойой етноґрафічной роботы і досліджіня приготовив немало фотоґрафічных выставок (1965-1996), награв многы філмовы документы, котры днесь творять дорогоцінне богатство Русинів на Словакії. Із його найновшых выдань спомяньме книжку Народне весіля Русинів выходной Словакії (выдана в рамках Проґраму култура народностных меншын МК СР 2006 і фінанчной підпоры Карпаторусиньского общества США), Колядкы Русинів, Руснацох, Лемків (выдала Світова рада Русинів у 2014-ім році).

З нагоды прекрасного юбілею дякуєме нашому юбілантови за дотеперішню роботу при збераню і пропаґованю русиньского етноґрафічного богатства і желаме му, жебы ся го надале міцно тримало його властне кредо – „Народна співанка была і є про мене вічным жрідлом іншпірації“.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Avatar

Коментарі