Выстава Лавры Дичко в Бортным і Лоси

Од 11. липця/юлия 2026 рока в двох одділінях Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях мож обзерати незвыклу выставу Лавры Дичко «Гафтуваня по свойому. Ґрафіка і тифлоґрафіка». То істория о памяти, достоменности і штуці, котра єст доступна тіж для осіб, котры не видят або слабо видят.

Выстава презентувана єст рівночасні в двох місцях – в грекокатолицкiй церкви свв. Космы i Даміяна в Бортным i Мазярскiй Загородi в Лоси. Уж сам выбір місц не єст припадковый – вписує роботы артисткы в краєвид і історию реґіону, з котрым єст міцно звязана.

Лавра Дичко походит з Ґорлиц, єст артистком і доктором красных штук, од років в творчости піднимат тему культурной памяти. В презентуваным проєкті сігат до спадковны Лемковины, перетварят взоры гафтів в язык сучасной ґрафікы і тифлоґрафікы, значыт штукы, котра може быти принимана не лем зором, але тіж дотыком.

Як підкрислят в каталоґу куратор выставы Влодзімєж Шыманьскій, творчіст Дичко «односит ся до індивідуальной памяти і ґруповой достоменности, творячы новы (новаторскы) фіґуры памяти». Подля Шыманьского артистка «з полном свідомістю пише і консеквентні реализує» оповіст о культурній спадковині Лемків.

Силом выставы єст єй історичный вымір, а не лем. Дичко пропонує адресатам два способы досвідчаня свойой достоменности – через рефлексию і безпосередній контакт з материяльным твором. Вышываный знак, крестик ци выпукнена структура стают ся нарядьом оповіданя о доли спільноты, котру назначыли траґедиі ХХ столітя – од лаґру в Талергофі, по выселіня і акцию «Вісла».

«На особливу увагу заслугує факт, што Лавра Дичко підняла ся процесу актуализуваня – привертаня лемківской культуры і традициі, в сучасній обшыри памяти в реляциі минуле-теперішнє-будуче. Што веце, тото розшыріня єст пересунене на візуальне досвідчыня для осіб, котры не видят або слабо видят. Важном стратеґійом в єй роботах єст, же надає вартіст змістови памяти через крестиковый гафт, што позвалят на заряджаня конкретныма формами – колекциями, якісым новым записом упамятніня» – пише куратор.

На выставі мож видіти медже інчыма циклі «Панорама», «Лемко», «Крестиком» і «Дуеты». В роботах традицийный гафт є переформленый в абстракцийну структуру знаків, котра єдночасно одкликує ся до родинной істориі, краєвиду Низкого Бескіду і сучасных артистичных форм.

Подля Влодімєжа Шыманьского Лавра Дичко «в новаторскій спосіб односит ся до застосувань вводжыня лемківской культуры для осіб, котры не видят або видят барз слабо». В консеквенциі выстава явит ся чымсы веце нич презентацийом штукы – є тіж важным голосом в дискусиі о доступности культуры і способах будуваня спільноты памяти.

Лавра Дичко (1975, Ґорлиці) – ґрафічка, проєктантка, занимат ся тіж малярством, ужытковом і выдавничом ґрафіком. Єст абсольвентком Академіі Красных Штук во Вроцлаві, ступін доктора здобыла на варшавскій АКШ. Од 2009 рока презентувала своі роботы на парох індивідуальных і парунадцетьох ґруповых выставах – єдна з єй робіт презентувана была на выставі «Формы присутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів» в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві. Спілпрацує з ріжныма інституциями культуры і штукы.