Голосник

Як голосувал найвеце лемківскій реґіон в ґорлицкым повіті?

В минулу неділю одбыла ся перша тура президентскых выборів в Польщы. Никотрый з кандидатів не отримал вымаганого чысла понад 50 % голоcів, жебы уж по першым етапі остати выбраным президентом Польской Республикы на кандецию 2020 – 2025 рр.

Зато в другій турі буде бороти ся двох кандидатів, котры за чыслами отримали два найліпшы результаты в голосуваню 28. червця/юнія. Як раз в тых днях проходит кампанія перед другым етапом выборів, котры одбудут ся 12. липця/юлия. О президентскій уряд борют ся актуальный президент Анджей Дуда і Рафал Тжасковскій, президент Варшавы. Знаючы офіцияльны результаты першой туры, призрийме ся як голосували жытелі найвеце лемківского реґіону в ґорлицкым повіті.

Повіт традицийно за правицьом

Ґорлицкій повіт, подібні як малопольскє воєвідство оповіл ся в більшости за кандидатом зъєднаной правиці, президентом Анджейом Дудом. То тренд, якій утримує ся в тій части Польщы од добрых пару років. Припомнийме, што кандидат партиі Право і Справедливіст отримал в цілій Польщы 43,50 % голосів. Другій з кандидатів, котрый вошол до другой туры выборів, Рафал Тжасковскій отримал 30,46 % голосів.

В ґорлицкым повіті на урядуючого президента заголовувало в сумі 60,94 % голосів. Теперішній президент польской столиці отримал попертя в границях 16,79 % голосів. О кілько в примірі А. Дуды єст то барз добрый результат, о тілько в примірі Тжасковского єст барз планный, смотрячы хоцкі на попертя взгядом західніх воєвідств Польщы.

Подібні як в примірі парляментарных выборів, результаты голосуваня хоцбы в ґміні Устя Рускє ріжнят ся од загальных результатів голосуваня в другых сусідскых ґмінах, ци загально в порівнаню з ґорлицкым повітом. То як раз ґміна Устя Рускє є том самоурядовом обшырю, в котрій прожыват найбільше чысло жытелів, якы декляруют приналежніст до лемківской нацийональности в границях етнічной Лемковины.

Дуда і так выграным

В ґміні Устя Рускє осіб маючых право одданя голосу было в сумі 5606. Фреквеция дост высока, меньше-веце порівнувальна до загальнопольской – 60,83 % (3410 одданых голосів, з чого як важны было порахуваных 3400 голосів).

Анджей Дуда отримал 1763 голосы (51,85 %), а Рафал Тжасковскій 704 голосы (20,71 %). Видиме, што то результат Дуды єст низшый од результату повітового, а заєдно результат Тжасковского єст высшый од того, котрый отримал в ґорлицкым повіті. Третє чысло отримал безпартийный Шымон Головня, котрый отримал результат подібный до загальнопольского, т.є. 13,54 % голосів. Дальшых осмеро кандидатів отримало голосы пониже 10 %.

В сумі на обшыри ґміны было 10 выборчых комісий. Найбільша містила ся в Устю Рускым, дальшы по такых селах як Брунары, Снітниця, Высова, Ґладышів, Смерековец, Ждыня, Баниця, Ганчова і Квятонь.

Санкова, Ропа і сельска ґміна Ґорлиці

Хоц то ґміна Устя Рускє єст найвеце заселена Русинами, на обшыри сусідніх ґмін так само находят ся нашы лемківскы села.

В Санковій результаты были подібны, заєдо з іщы більшом перевагом урядуючого президетна Дуды. На обшыри той ґміны находят ся м.ін. такы села як Мацина Мала, Мацина Велика, Вапенне, Рыхвальд, Ропиця Руска, Маластів, Панка, Бодакы, Бортне, Крива, Баниця, Воловец, Чорне і Незнайова. Што цікаве, послідні два села (Чорне і Незнайова), попри тым, што сут такой порожніма, так само офіцияльно сут приписаны до выборчого списку.

На обшыри ґміны Ропа спомнути можеме лем на два лемківскы села. То Климківка і Лося. То як раз в Лоси жыє высокє чысло осіб декляруючых лемківску нацийональніст. В ґміні Дуда отримал майже 70 % поперертя, а його найбільшый конкурет Тжасковскій лем 9,40 % голосів.

На обшыри тзв. сельской ґміны Ґорлиці находит ся лем єдно лемківскє село. То Білянка, котра як перша в істориі мала двоязычну назву місцевости, писану в польскым і лемківскым языках. Подібні як в поінчых ґмінах з великом перевагом выграл президент Дуда (62,18 %).  В самій Білянці урядуючый президент незначно выграл з Тжасковскым (стосунок 38 до 23 голосів).

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі