Ян Сібеліус то найзнаменитшый скандинавскій композитор ХХ столітя. Был передовом постатю фіньского музичного жытя і принюс своій державі світовый розголос.
Я. Сібеліус вродил ся в шведскій родині в 1865 р. в Фінляндиі, котра на тамтот час была частю Росийской Імпериі. Студиювал право на Гельсіньскым Університеті, пак композицию в Шведа М. Віґеліуса і гру на гушлях. Вчыл ся тіж в Берліні і Відни. Подорожувал по Европі і Америці.
В творчости навязувал до фіньского фольклору, брал інспірацию з поезиі і нацийональной літературы. Компонувал творы на гушлі, віолончелю, фортепіан та симфонічны поемы. Знаным є твір «Фінляндия», котрый розбудил патріотичны учутя серед Фінів, што поважні занепокоіло власти Росийской Імпериі, яка в тым часі вела русифікацию той части свойой териториі.
По 1926 р. Сібеліус перестал компонувати і осіл в своій хыжы, од мена жены – Аіноля, близко котрой го поховали. В 1950 р. одзначыли го Великым Крестом Ордеру Білой Рожы Фінляндиі.