lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Янко Фейса: русиньскый педаґоґ і писатель

Петро Медвідь Петро Медвідь
3. 10. 2018
» З істориі
3-го октобра минать точно 35 років од часу, коли у 1983-ім році добило сердце русиньского писателя, автора дітячой поезії, педаґоґа і тлумача Янка Фейсы. Зістала по нім поезія, но і єдна пєса. Быв актівным посеред Русинів, головно в першій половині 20-го столітя.

Народив ся Янко Фейса 13-го авґуста 1904-го року в Коцурі. Там пережыв і своє дітинство, выходив основну школу. Потім продовжовав штудовати на ґімназії у Загребі, Варадині і Ілоку. По тых штудіях закінчів в місті Крижевці учітельске учілище. По школі учітельовав у роднім Коцурі (рр. 1926 аж 1936 і 1938 аж 1944) і в Торжи (того часу Савино Село, рр. 1936 – 1938). В першых роках по закінчіню Другой світовой войны быв на посаді освітнього референта у Вербасі. Пізніше зачав учіти у вербаскій ґімнзазії, де учів математіку в низшых класах. Од 1951-го року на девять років своє місце нашов у Основній школі Светозар Марковіч у Вербасі, пак на короткый час вернув ся учіти знова до Коцура, і так одышов до пензії. В Коцурі наконець і дожыв.

Писатель і тлумач

Фейса  свої першы літературны творы выдав вже у 1921-ім році, но тоты были писаны по хорватьскы. Од 1925-го року публіковав лем по русиньскы. Як раз втогды в алманаху Руски календар появив ся першый його стих під назвов Розшейме ше, браца.

Його перша збірка поезії вышла о штири рокы пізніше і мала назву Пупче: писнї за дзеци. Дочекала ся і свого перевыданя у 1999-ім ім році, значіть сімдесять років по першім выданю. Книжка обсяговала 14 авторовых творів і 20 тлумачінь зо сербского і україньского языка. Меджі тыма тлумачінями нашов ся і твор Йована Йовановіча Змая – класіка сербской поезії. На далшу Фейсову творчость в книжній подобі чекало ся аж до року 1970, коли вышла книжка під назвов Клаше сущаце. Но меджі тым у 1938-ім році написав і єдну театралну пєсу про дітей під назвов Мижов сон. Остатня збірка його поезії про наймолодшых чітателів вышла аж по його смерти, у 1995-ім році, і мала назву Заренка щирого серденка.

Поезія Янка Фейсы є переважно традічна, народна, повна патосу і сентіменталности, мотівів любви ку родній землі, но і приятельства меджі народами. Як уж было спомянуто, окрім властной творчости Фейса і тлумачів літературу іншых югославяньскых народів і україньскых авторів на русиньскый язык. Коротко перед свойов смертьов опубліковав свою автобіоґрафію в журналі Шветлосц.

Русиньскый актівіста

Фейса быв єдным із найвызначнішых актівістів Руского народного просвитного дружтва, котре возроджовало войводиньскых Русинів, укріпляло їх в народнім самоусвідомліню. Тота орґанізація закінчіла свою роботу у 1941-ім році.

Вербас Янкови Фейсови у 1967-ім році за довгорічну плодну роботу на ниві дітячой поезії передав Октоброву нагороду.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Моя дражка

Проста ши ми, дражко моя,
дражко нємерана.
Вше ше з тобу цешиц будзем
гоч ши занєдзбана.

Мила ши ми, бо сом шмело
вше по тебе ходзел.
Зоз тебе я, дражко моя,
прето и не сходзел.

Тебе вше ошвицовало
цепле слунко з нєба.
Просто ши ме вше водзела
тамадз кадзи треба.

Тамадз кадзи квитла правда,
любов и злагода,
а и прави мир и щесце
мойого народа.

Твоїм шлїдом сом ше рушел
давно, як малючки,
кед ми крочай швидки, живи,
ище бул лєгучки.

Гоч ме твойо оштри цернї
вельораз штухали,
мойо ноги лєм по тебе
ровни вше крачали.

Прето ше ґу тебе тераз
так щиро озивам,
тоту твою писню милу
я од шерца шпивам.

Най ми вона вично жиє,
по тей ровнї бродзи,
а мой народ твоїм шлїдом,
мила моя, водзи.

ShareTweet

Повязаны дописы

Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025

На Дуклі і у Свіднику суть похованы тісячі вояків

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}