Неодолга (15. жолтня/октобра 2023 р.) в Польщы одбудут ся парляментарны выборы до Сойму і Сенату. Будеме выберати тых, котры через найблизшы штырі рокы будут рішати о вшыткых аспектах нашого жытя. Каждый хоче выбрати мудро, бо прецін од того залежыт, ци буде легше ци тяжше наштоден. Ци як польскій (в значыню громадяньства) выборця, а єдночасно член меншынового соспільства мам на кого голосувати?
Хотіла-м ся дознати, як своіх меншыновых выборців трактуют тоты, на котрых буде мож оддати свій голос. Пофатиґувала-м ся і порозсылала-м десяткы майлів з трьома звіданями. Два з них были заперты, на котры мож было легко одповісти ТАК або НІ (єдно тыкало стисло лемківской меншыны), третє было одкрыте – барже загальне. Конклюзия на конец є смутна.
Меншыны най останут в куті
Меншыновый выборця є істо меншыновым, або інакше – марґінальным, менше важным і менше цінным. Чом? Но не лем зато, же як меншыновый выборця звідуючый о меншыновы справы остала-м властиві без одповіди. Проанализувала-м выборчы проґрамы стартуючых комітетів. В контексті креуваня меншыновой політикы – той же політикы в реченых проґрамах неє. А меншыновых выборців вцалі не єст так мало.
Подля даных з вчера, 28. вересня/септмебра, тых, што задеклярували в Повселюдным Списуваню 2021 інчу як польска нацийональніст, є докладні 1 404 773. Вшыткых жытелів є в Польщы 38 036 118 осіб. З чого лемківску ідентифікацию задеклярувало 13 607 осіб. Повісте, же мало. Но гей, вымірні є то мало, але і єден голос може переложыти ся на посольскій мандат. Або його брак.
Систем приняла-м такій, же моі три звіданя послала-м індивідуальні на адрес соймовой майльовой почты до каждого з тепер урядуючых посланців/посланкынь, котры хотят продолжыти свій мандат. Зосередила-м ся на тых округах, в котрых є найвеце Лемків: округ но 1 (нижньошлезскє воєвідство), округ но 8 (любюшскє), округ но 14 (малопольскє) та округ но 22 (підкарпатскє). То означат, што звіданя послала-м м.ін. до: Барбары Бартусь, Ельжбєты Зєліньской, Акрадиюша Мулярчыка, Едварда Сяркы, Пьотра Бориса, Кжыштофа Кубова, Йоанны Фридрих і вельох, вельох інчых. Kєд іде о решту кандидатів, што не сут актуальныма послами/посланкынями, то в звязку з браком доступу до офіцийных майльовых адресів, послала-м майлі до каждой з партий (майльовы адресы сут доступны на сайті даной партиі) з вычысліньом назвиск осіб, до котрых звертам ся зо звіданями, а котры то стартуют з рамена даной партиі. То были соткы мен. Звіданя три. Одповіди дві…
Звіданя посылала-м не як приватна особа, але як ведуча Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, выдавця радия ЛЕМ.фм і інформацийного порталю www.lem.fm. В відомости зазначыла-м, што одповіди будеме представляти лемківскым выборцям на антені радия і порталю.
Моі звіданя были такы:
- Ци сте за обнижыньом порогу (з 20% до 10%) чысла жытелів приналежных до меншыны взглядом загального чысла мешканців, дозваляючого на хоснуваня прав выникаючых з Уставы з дня 6. січня 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку, м.ін. в квестиі присутности языка меншыны в публичным простори (напр. двоязычны таблиці з означыньом назв місцевости)? Нацийональным і етнічным меншынам барз тяжко є осягнути реченый поріг (20%), особливо – розметаной в наслідстві выселінь – лемківскій меншыні, што значучо ограничат можливости хоснуваня прислугуючых нам прав. Постулят обнижыти реченый поріг находит ся серед актуальных рекомендаций Комітету Експертів поміщеных в Четвертым Евалюацийным Рапорті з реализациі Польщом постанов Европейской Карты реґіональных або меншыновых языків зрыхтуваным для Рады Европы. Лемківскій язык находит ся на списку загороженых языків Атлясу загороженых языків UNESCO.
- Ци сте за утворіньом Лемківского Інституту – державной інституциі о едукаицйно-бадавчым характері, што буде занимал ся документацийом, архівізацийом та розвитком лемківского языка, істориі, культуры?
- Яка єст Ваша думка на поправу стратеґіі Польщы в квестиі промуваня позитивных громадяньскых постав взглядом культурной ріжнорідности польского соспільства?
Пьотр Борис, Ельжбєта Зєліньска
Од раз одповіл посол Пьотр Борис з Парляментарного Клюбу Громадяньска Коаліция, кандидат з выборчого округу но 1 Ліґниця. «Так, єм за Вашыма пропозициями представленыма в звіданях. Вельократно вчас Ватры в Ждыни та Михалові брал єм участ в дискусиях о захованю і плеканю лемківского языка і культуры». Тым разом дарую си коментувати тото, якы то сут стараня орґанізаторів ватры в Ждыни в плеканю лемківского языка.
Ідме до другой одповіди. По тыжни (як раз до тыжня попросила-м о зворотны відомости) одповіла посланкыня Ельжбєта Зєліньска з Парляментарного Клюбу Право і Справедливіст, кандидатка з выборчого оркугу но 14 Новый Санч. Прислала передуманы одповіди, видно было, же посвятила тому кус часу.
На перше звіданя одповіла, што не єст за обнижыньом процентового порогу до 10%, «бо нашы терены вылюднюют ся не лем з лемківского населіня, але в загалі з мешканців. Особливо в слабо залюдненых місцевостях могло бы то быти того, же парунадцет осіб єст в силі змінити структуру людности в такій спосіб, же вымагало бы то зміны назвы» – подала посланкыня Зєліньска. Додала єднак, што: «вартат підперати політику памяти о нашых вельоетнічных теренах, бо є то цінный туристичный вальор та част нашой спільной спадковины». Ци найдеме на тото потверджыня в проґрамі партиі, котру репрезентує? Проґрам, долгій на веце як 300 сторін, кладе великій натиск на польскіст реализувану во вшыткых обшырях фунґуваня державы. Xoц, што правда, в дефініциі Народу, котру найдеме в проґрамі пишит, же: «наш Нарід віками ся формувал і дозрівал через лучыня ся ріжнорідных етнічні люди во спільноту», а дале: «польска культура, язык і істория складают ся на нашу унікальну достоменніст, котра становит джерело перетырваня Народу, його силы і шанс поводжыня в будучности».
Пропозицию утворіня Лемківского Інституту посланкыня Зєліньска поперла, аж і веце – подала, што така єдиниця винна найти своє місце в Ґорлицях, «бо є то важне місце для Лемків». Запропонувала, што одповідньом формом такой пляцівкы был бы музей, котрый міг бы ся стати частю Сіти Сучасных Музеів і заєдно підперати господарчый потенциял реґіону. «Така єдиниця могла бы мати не лем едукацийный реферат, але спілпрацувати з етноґрафічныма і історичныма выділами польскых і заграничных учелен, при нагоді вести самодільну бадавчу роботу».
Кєд іде о третє звіданя, то посланкыня подала, же єст прихыльничком мягкых діянь, а не змін в праві. «Зміны в праві уважам за о вельо менше успішны» – написала. Як приміры мягкых діянь вымінила: «підпертя вчыня лемківского языка (…); підпертя меншын ґрантами на розвиваня кульуры і штукы (…); спільны подіі, нп. Дни Лемківской і Погіряньской Культуры; угоноруваня осіб, што мают заслугы для Поляків а єдночасно діют для меншын».
Лем Лівиця
Признаю отверто – нияк не повюл ся мій плян, жебы через безпосередній контакт з кандидатами на послів познати іх погляды односно меншын. Зато буде мусіл мі старчыти посередній спосіб – чытаня выборчых проґрамів. Іх анализа принесла мі єднак тоту саму одповід, што брак одповіди на моі майлі. Партиі нияк не мают в своіх проґрамах пропозиций діянь односячых ся до меншын, а вписуваня госел-ключів типу: вельокультуровіст, вельоетнічніст, меншыны дало результаты лем в примірі проґраму Безпартийных Самоурядовців.
На ранті лем додам, же вписуваня слова культура для проґраму Конфедерациі дало єден результат – культра оружа.
Безпартийны в своіх выводах тыкаючых корысти, якы ідут за жытьом в отвертым соспільстві, одкликуют ся на історичну ріжнорідніст соспільства Польщы «як державы з вельолітнім досвідчыньом функцийонуваня вельокультуровости і віроісповідань».
Вынятком є єден з пунктів проґраму Выборчого Комітету Нова Лівиця пн. Польща сильна ріжнорідністю та єден з постулятів «100 конкретів на першых 100 днів урядуваня!» Громадяньской Коаліциі. В рамках пропозициі Громадяньска Коаліция подає, што узнают шлезскій язык за реґіональный. «Черговый раз зложыме уставу, котра даст шлезскому языкови статус реґіонального языка, што буде одповідю на очекуваня Шлезаків» – чытаме в проґрамі ГК.
Лівиця похылят ся над Шлезаками, Кашебами і Вілямівянами. «Надаме Шлезакам і Кашебам статус етнічных меншын, а тым самым ślůnsko godka буде обнята охороном, так само як kaszëbsczim jãzëkã. Вілямівскій язык достане статус реґіонального языка. Задбаме о охорону культурного і языкового богатства Польщы, передаючы середкы на ревітализацию і промоцию культуры і баданя над языками меншын, што мешкают в Польщы. Привернеме належыте фінансуваня для вчыня языка нацийональных меншын». Додатково Лівиця хоче розвязати Інситут Нацийональной Памяти, передаючы аріхівальны материялы Державным Архівам.
А за меджом…
Для порівнаня, єдна зо словацкых політичных партий (на Словациі выберати будут тот вікенд), зрыхтувала окремый проґрам напряменый на меншыны. Проґрам складат ся з єденадцетьох пунктів односячых ся до проблемів, з якыма міряют ся гын меншыны, і пропозициями розвязань. Не дост же такій проґрам мают, то перевели го на три меншынови языкы: мадярскій, ромскій і русиньскій. На Словациі мают уж выборчу тишу, та напиште до ня, кєд хочете знати, котра то партия системово думат о меншынах. Бо в Польщы то дале не знам…