Єдна одповід з ПіС-у. Єдна з ГК. Слабо

Неодолга (15. жолтня/октобра 2023 р.) в Польщы одбудут ся парляментарны выборы до Сойму і Сенату. Будеме выберати тых, котры через найблизшы штырі рокы будут рішати о вшыткых аспектах нашого жытя. Каждый хоче выбрати мудро, бо прецін од того залежыт, ци буде легше ци тяжше наштоден. Ци як польскій (в значыню громадяньства) выборця, а єдночасно член меншынового соспільства мам на кого голосувати?

Хотіла-м ся дознати, як своіх меншыновых выборців трактуют тоты, на котрых буде мож оддати свій голос. Пофатиґувала-м ся і порозсылала-м десяткы майлів з трьома звіданями. Два з них были заперты, на котры мож было легко одповісти ТАК або НІ (єдно тыкало стисло лемківской меншыны), третє было одкрыте – барже загальне. Конклюзия на конец є смутна.

Меншыны най останут в куті

Меншыновый выборця є істо меншыновым, або інакше – марґінальным, менше важным і менше цінным. Чом? Но не лем зато, же як меншыновый выборця звідуючый о меншыновы справы остала-м властиві без одповіди. Проанализувала-м выборчы проґрамы стартуючых комітетів. В контексті креуваня меншыновой політикы – той же політикы в реченых проґрамах неє. А меншыновых выборців вцалі не єст так мало.

Подля даных з вчера, 28. вересня/септмебра, тых, што задеклярували в Повселюдным Списуваню 2021 інчу як польска нацийональніст, є докладні 1 404 773. Вшыткых жытелів є в Польщы 38 036 118 осіб. З чого лемківску ідентифікацию задеклярувало 13 607 осіб. Повісте, же мало. Но гей, вымірні є то мало, але і єден голос може переложыти ся на посольскій мандат. Або його брак.

Систем приняла-м такій, же моі три звіданя послала-м індивідуальні на адрес соймовой майльовой почты до каждого з тепер урядуючых посланців/посланкынь, котры хотят продолжыти свій мандат. Зосередила-м ся на тых округах, в котрых є найвеце Лемків: округ но 1 (нижньошлезскє воєвідство), округ но 8 (любюшскє), округ но 14 (малопольскє) та округ но 22 (підкарпатскє). То означат, што звіданя послала-м м.ін. до: Барбары Бартусь, Ельжбєты Зєліньской, Акрадиюша Мулярчыка, Едварда Сяркы, Пьотра Бориса, Кжыштофа Кубова, Йоанны Фридрих і вельох, вельох інчых. Kєд іде о решту кандидатів, што не сут актуальныма послами/посланкынями, то в звязку з браком доступу до офіцийных майльовых адресів, послала-м майлі до каждой з партий (майльовы адресы сут доступны на сайті даной партиі) з вычысліньом назвиск осіб, до котрых звертам ся зо звіданями, а котры то стартуют з рамена даной партиі. То были соткы мен. Звіданя три. Одповіди дві…

Звіданя посылала-м не як приватна особа, але як ведуча Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, выдавця радия ЛЕМ.фм і інформацийного порталю www.lem.fm. В відомости зазначыла-м, што одповіди будеме представляти лемківскым выборцям на антені радия і порталю.

Моі звіданя были такы:

1. Ци сте за обнижыньом порогу (з 20% до 10%) чысла жытелів приналежных до меншыны взглядом загального чысла мешканців, дозваляючого на хоснуваня прав выникаючых з Уставы з дня 6. січня 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах і о реґіональным языку, м.ін. в квестиі присутности языка меншыны в публичным простори (напр. двоязычны таблиці з означыньом назв місцевости)? Нацийональным і етнічным меншынам барз тяжко є осягнути реченый поріг (20%), особливо – розметаной в наслідстві выселінь – лемківскій меншыні, што значучо ограничат можливости хоснуваня прислугуючых нам прав. Постулят обнижыти реченый поріг находит ся серед актуальных рекомендаций Комітету Експертів поміщеных в Четвертым Евалюацийным Рапорті з реализациі Польщом постанов Европейской Карты реґіональных або меншыновых языків зрыхтуваным для Рады Европы. Лемківскій язык находит ся на списку загороженых языків Атлясу загороженых языків UNESCO.
2. Ци сте за утворіньом Лемківского Інституту – державной інституциі о едукаицйно-бадавчым характері, што буде занимал ся документацийом, архівізацийом та розвитком лемківского языка, істориі, культуры?
3. Яка єст Ваша думка на поправу стратеґіі Польщы в квестиі промуваня позитивных громадяньскых постав взглядом культурной ріжнорідности польского соспільства?

Пьотр Борис, Ельжбєта Зєліньска

Од раз одповіл посол Пьотр Борис з Парляментарного Клюбу Громадяньска Коаліция, кандидат з выборчого округу но 1 Ліґниця. «Так, єм за Вашыма пропозициями представленыма в звіданях. Вельократно вчас Ватры в Ждыни та Михалові брал єм участ в дискусиях о захованю і плеканю лемківского языка і культуры». Тым разом дарую си коментувати тото, якы то сут стараня орґанізаторів ватры в Ждыни в плеканю лемківского языка.

Ідме до другой одповіди. По тыжни (як раз до тыжня попросила-м о зворотны відомости) одповіла посланкыня Ельжбєта Зєліньска з Парляментарного Клюбу Право і Справедливіст, кандидатка з выборчого оркугу но 14 Новый Санч. Прислала передуманы одповіди, видно было, же посвятила тому кус часу.

На перше звіданя одповіла, што не єст за обнижыньом процентового порогу до 10%, «бо нашы терены вылюднюют ся не лем з лемківского населіня, але в загалі з мешканців. Особливо в слабо залюдненых місцевостях могло бы то быти того, же парунадцет осіб єст в силі змінити структуру людности в такій спосіб, же вымагало бы то зміны назвы» – подала посланкыня Зєліньска. Додала єднак, што: «вартат підперати політику памяти о нашых вельоетнічных теренах, бо є то цінный туристичный вальор та част нашой спільной спадковины». Ци найдеме на тото потверджыня в проґрамі партиі, котру репрезентує? Проґрам, долгій на веце як 300 сторін, кладе великій натиск на польскіст реализувану во вшыткых обшырях фунґуваня державы. Xoц, што правда, в дефініциі Народу, котру найдеме в проґрамі пишит, же: «наш Нарід віками ся формувал і дозрівал через лучыня ся ріжнорідных етнічні люди во спільноту», а дале: «польска культура, язык і істория складают ся на нашу унікальну достоменніст, котра становит джерело перетырваня Народу, його силы і шанс поводжыня в будучности».

Пропозицию утворіня Лемківского Інституту посланкыня Зєліньска поперла, аж і веце – подала, што така єдиниця винна найти своє місце в Ґорлицях, «бо є то важне місце для Лемків». Запропонувала, што одповідньом формом такой пляцівкы был бы музей, котрый міг бы ся стати частю Сіти Сучасных Музеів і заєдно підперати господарчый потенциял реґіону. «Така єдиниця могла бы мати не лем едукацийный реферат, але спілпрацувати з етноґрафічныма і історичныма выділами польскых і заграничных учелен, при нагоді вести самодільну бадавчу роботу».

Кєд іде о третє звіданя, то посланкыня подала, же єст прихыльничком мягкых діянь, а не змін в праві. «Зміны в праві уважам за о вельо менше успішны» – написала. Як приміры мягкых діянь вымінила: «підпертя вчыня лемківского языка (…); підпертя меншын ґрантами на розвиваня кульуры і штукы (…); спільны подіі, нп. Дни Лемківской і Погіряньской Культуры; угоноруваня осіб, што мают заслугы для Поляків а єдночасно діют для меншын».

Лем Лівиця

Признаю отверто – нияк не повюл ся мій плян, жебы через безпосередній контакт з кандидатами на послів познати іх погляды односно меншын. Зато буде мусіл мі старчыти посередній спосіб – чытаня выборчых проґрамів. Іх анализа принесла мі єднак тоту саму одповід, што брак одповіди на моі майлі. Партиі нияк не мают в своіх проґрамах пропозиций діянь односячых ся до меншын, а вписуваня госел-ключів типу: вельокультуровіст, вельоетнічніст, меншыны дало результаты лем в примірі проґраму Безпартийных Самоурядовців.

На ранті лем додам, же вписуваня слова культура для проґраму Конфедерациі дало єден результат – культра оружа.

Безпартийны в своіх выводах тыкаючых корысти, якы ідут за жытьом в отвертым соспільстві, одкликуют ся на історичну ріжнорідніст соспільства Польщы «як державы з вельолітнім досвідчыньом функцийонуваня вельокультуровости і віроісповідань».

Вынятком є єден з пунктів проґраму Выборчого Комітету Нова Лівиця пн. Польща сильна ріжнорідністю та єден з постулятів «100 конкретів на першых 100 днів урядуваня!» Громадяньской Коаліциі. В рамках пропозициі Громадяньска Коаліция подає, што узнают шлезскій язык за реґіональный. «Черговый раз зложыме уставу, котра даст шлезскому языкови статус реґіонального языка, што буде одповідю на очекуваня Шлезаків» – чытаме в проґрамі ГК.

Лівиця похылят ся над Шлезаками, Кашебами і Вілямівянами. «Надаме Шлезакам і Кашебам статус етнічных меншын, а тым самым ślůnsko godka буде обнята охороном, так само як kaszëbsczim jãzëkã. Вілямівскій язык достане статус реґіонального языка. Задбаме о охорону культурного і языкового богатства Польщы, передаючы середкы на ревітализацию і промоцию культуры і баданя над языками меншын, што мешкают в Польщы. Привернеме належыте фінансуваня для вчыня языка нацийональных меншын». Додатково Лівиця хоче розвязати Інситут Нацийональной Памяти, передаючы аріхівальны материялы Державным Архівам.

А за меджом…

Для порівнаня, єдна зо словацкых політичных партий (на Словациі выберати будут тот вікенд), зрыхтувала окремый проґрам напряменый на меншыны. Проґрам складат ся з єденадцетьох пунктів односячых ся до проблемів, з якыма міряют ся гын меншыны, і пропозициями розвязань. Не дост же такій проґрам мают, то перевели го на три меншынови языкы: мадярскій, ромскій і русиньскій. На Словациі мают уж выборчу тишу, та напиште до ня, кєд хочете знати, котра то партия системово думат о меншынах. Бо в Польщы то дале не знам…