Юбілей Михаіла Капраля

25-го октобра 2017-го року дожывать ся округлого юбілею – 60-ох років, професор Михаіл Капраль, вызначный русиньскый высокошокольскый педаґоґ, філолоґ і журналіста, науковець. Народженый на Волині, выростав на Підкарпатю, но коріня має на Пряшівскій Руси – в Остурні, одкыль переселили ся його родічі почас тзв. оптацій. Днесь жыючій в Мадярьску.

Народив ся Михаіл Капраль в селі Новины, втогды Совітьска Україна, 25-го октобра 1957-го року. В році 1966 переселила ся родина Капральовых до Закарпатьской области Україны. В Ужгороді в році 1976 закінчів середню школу. В роках 1980 аж 1983 штудовав на Ужгородьскій державній універзіті, в роках 1983 аж 1986 штудовав на Ленінґрадьскій універзіті на Факулті журналістікы. У 1996-ім році здобыв Михаіл Капраль тітул кандідата наук на Київскій державній універзіті Тараса Шевченка.

Капраль в роках 1986 – 1997 выкладав російскый язык на універзіті в Ужгороді, пізніше выкладав як доцент Катедры україньской і русиньской філолоґій Высшой педаґоґічной школы в Ніредьгазі в Мадярьску (од р. 2000 Ніредьгазька высша школа). По тім, што в році 2014 была катедра, яку основав Іштван Удварій, зрушена, Михаіл Капраль іщі веце раз різным способом пробовавав обновити в даякій формі русиньску філолоґію в Мадярьску.

Окрім педаґоґічной діялности Михаіл Капраль занимать ся і досліджіньом русиньской пресы і бібліоґрафії Підкарпатьского общества наук, котре існовало в роках 1941 аж 1944, меджі його науковы інтересы належыть і творчость Антонія Годинкы, вызначного русиньского науковця. Так само занимать ся языкознательством, заміряным головно на мадярьску варіанту русиньского языка, окреме в справі лексіколоґії і лексікоґрафії.

Капраль є плодным автором різных науковых і популарно-науковых робот. Почас свойой науковой діялности написав стовкы фаховых статей, котры вышли в різных міджінародных зборниках, русиньскых і нерусиньскых часописах і ґазетах. Так само є автором або співавтором (найчастіше із Іштваном Удварійом) дакілько учебників і словарів, котры вышли в Мадярьску, едітовав дакілько збірників. Тяжко із довго списку публікацій, під котрыма є Михаіл Карпаль підписаный, выбрати найголовнішы, но мож спомянути холем дакотры.

Михаіл Капраль є єдітором штирьох томів публікації під назвов Русинськый дайджест. Окремы книжкы під назвами Наука, Красноє писемство, Кроника 1. і 2., суть выбером текстів публікованых в підкарпатьскых ґазетах як Карпатска НедѢля, НедѢля ці Нова НедѢля. Ку вшыткыым томам Капраль написав спередслово. Час гурше ги вода… то цінна книжка, в котрій Капряль позберав, упорядковав і зробив коментарі ку русиньскым текстам Антонія Годинкы. Покля ся посмотриме на чісто наукову роботу, пак не мож не спомянути, же є автором проєкту під назвов Словник села Великі Лази Ужгородського району Закарпатської області. Лем недавно му вышов із друку Русинськый ортоґрафічный словарь (з ґраматичныма таблами), котрый має быти єднов із основ кодіфікації мадярьской варіанты русинського языка.

У 2006 році Вседержавноє Русинськоє Самосправованя в Мадярьску нагородило Михаіла Капраля Премійов Антонія Годинкы. У 2013-ім році му была уділена як лавреатови незалежна літературна Русская премия. Капраль стабілно бере участь на Світовых конґресах Русинів і на Меджінародных конґресах русиньского языка. Так само є часто запрошеный на різны науковы конференції.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА