lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Юбілей Павла Роберта Маґочія

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 1. 2015
» Вісти

70 років днесь дожывать ся вызначный науковець, карпаторусиніста русиньского походжіня Павел Роберт Маґочій. Родак із Енґлвуду в Споєных Штатах Америкы є потомком карпаторусиньскых еміґрантів і є знамый нелем Русинам в Америці, але по цілім світі.

Народив ся професор Павел Роберт Маґочій 26-го януара 1945 року. Його родічі были еміґранты з Підкарпатя і він є третє поколіня америцькых Русинів, котры ся актівно інтересують історійов і културов своїх предків в Карпатах. Закінчів Рутґерьску універзіту, штудовав далше на Прінстоньскій універзіті і на Гарвардьскій. Писати свої роботы о Русинах і орґанізовати науковы конференції зачав іщі як дослідник Гарвардьской універзіты в 70-тых роках 20-го столітя. В 1980 році став ся ведучім катедры українознательскых штудій Торонтьской універзіты в Канаді. В 1996 році быв выбраный до Академії наук Кральовского общества Канады. Маґочій є таксамо засновательом Карпаторусиньского дослідного центру, котрый выникнув у 1978 році. Быв і співосновательом Світового конґресу Русинів, єден час і председом выконного орґанну СКР –Світовой рады Русинів. Много раз быв ініціатором скликаня науковых конференцій о Русинах в Европі і Споєныш штатах Америкы.

Маґочій публіковав стовкы статей з різных науковых дісціплін – з історії, бібліоґрафії, языкознательства, картоґрафії, політолоґії, котры дотуляють ся Русинів, Централной Европы і Україны. Написав таксамо дакілько книжок. Може найзнаміша і найпопуларніша Маґочійова книжка то Народ нивыдкы, котра была протлумачена до дакілько языків. Народ нивыдкы є ілустрованов історійов карпатьскых Русинів.

Маґочійовы науковы роботы ся стали знаныма в европскій отцюзнині по револуції у 1989 році. Як раз і они допомогли забеспечіти ідеолоґічне обґрунтованя про найновше русиньске народне возроджіня. Маґочій у своїх роботах підтримує ідеу, же Русины суть окремый народ і мають право пошырьовати свій язык і културу у вшыткых державах, де жыють. Много з його науковых статей і полемічных діскузій з тыма, котры бісідують, же Русины не суть окремым народом, было надрукованых в двотомній книжкці Of the Making of Nationalities There is No End в 1999 році.

Маґочій часто ходить до Европы, утримує контакты з русиньскым рухом в окремых державах. Ходить і до Пряшова і співпрацує з Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Ходить учіти і на літню школу русиньского языка, котру Інштітут орґанізує шторік. В 2013 році му Пряшівска універзіта уділила тітул Doctor honoris causa.

Професорови Павлови Робертови Маґочійови жычіме на многая і благая літа!

 ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Словакія рішыть вызнаня вєтнамской меншыны. Буковскый припоминать, же вызнаны хотять быти і Ґуралі

31. 1. 2023

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

30. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні