В будучий четвер, 21. липця/юлия т.р., на Лемковині, в селі Панкна буде проходил ювілей 100. річниці побудуваня місцевой церкви. На празднуваня просит грекокатолицка парохія св. Параскєвы, котра заявила, же свято зачне ся од 10.00 год. молебном, а пак архієрейском Службом Божом, котру очелит Архієпископ і Митрополита перемышльско-варшавскій, Євген (Попович).
По службі духовны посвятят ікону покровителькы панкняньской церкви, а кінчучы крестний ход, одбуде ся одкрытя пропамятной таблиці з нагоды ювілею. Одтамале вірны перенесут ся до поблизкой Ропиці Руской, де на сельскій сали, окрем почастунку, зачне ся артистичний проґрам.
![pankna_juwilej](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/07/pankna_juwilej-253x300.jpg)
Церков з 1916 рока
Храм св. Параскєвы был побудуваний вчас І Світовой Войны попри старшій деревяній церкви з 1700 рока, котру розобрано в 1935 році. Нова з 1916 рока має навязувати до візантийско-украіньского стилю сакрального будівництва. То муруваний храм, на пляні грецкого креста, котрий до 1947 рока служыл грекокатоликам, потім як римокатолицкій костел, а од 27. жолтня/октобра 1999 рока правні вернул до перемышльско-варшавской єпархіі Украіньской Грекокатолицкой Церкви в Польщы. Попри церкви находит ся деревяна дзвінниця, перенесена о пару метрів спід розобраной деревяной, котра подібні як сама церков є датувана на 1700 рік. Близко ней находит ся цмонтір, котрий влони, стараньом товариства «Маґурич», был одремонтуваний, та деякы памятникы повернули на своє первістне місце.
![cerkow_pankna](https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2016/07/cerkow_pankna-215x300.jpg)
Днес то улиця
Село Панкна было локуване на волошскым праві в 1557 році бічскым старостом Станіславом Банером. Правдоподібні в 1700 році фундацийом Катарины Высловкой была побудувана, розобрана потім, деревяна церков (видочна на фотоґрафіі). За списом з 1785 рока в селі прожывало 49 родин – 451 осіб (в тым 10 Жыдів та 2 римокатоликів). Од ХІХ ст. в Панкій зачали выдобывати ропу, остаточні нашло ся гын 5 шыбів, котры належали до жыдівской родины Ветгеймерів.
Од зачатку ХХ ст. Панкна належала до сел о сильных украіньскых симпатиях. В 1903 році была гын основана єдна з першых на західній Лемковині чытален украіньского освітнього товариства «Просвіта» (опозицийна до чытален ім. М. Качковского), а в 1934 році основано в Панкній кружок Украіньского Педаґоґічного Товариства «Рідна Школа». За списом з 1936 рока в селі жыло уж 740 осіб грекокатолицкого віроісповіданя, а в 1947 році, вєдно з сусіднім Маластовом, в днях 11.-15. червця/юнія панкняне были выселены на західні землі Польщы (476 осіб). Інчы – пару років перше добровільні пілши до Росиі. На переломі 50/60. років ХХ ст. з выгнаня до Панкой повернуло пару лемківскых родин, котры доднес творят м.ін. місцеву грекокатолицку парохію (приналежат до ней тіж селяне сусіднього Маластова). Од парох років Панка перестала істнувати як село, а єй обшыр была долучена до Маластова, творячы тым лем улицю о назві Панкна (поль. ul. Pętna).