lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Ювілей панкняньской церкви

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
18. 7. 2016
» Вісти
Ювілей панкняньской церкви

В будучий четвер, 21. липця/юлия т.р., на Лемковині, в селі Панкна буде проходил ювілей 100. річниці побудуваня місцевой церкви. На празднуваня просит грекокатолицка парохія св. Параскєвы, котра заявила, же свято зачне ся од 10.00 год. молебном, а пак архієрейском Службом Божом, котру очелит Архієпископ і Митрополита перемышльско-варшавскій, Євген (Попович).

По службі духовны посвятят ікону покровителькы панкняньской церкви, а кінчучы крестний ход, одбуде ся одкрытя пропамятной таблиці з нагоды ювілею. Одтамале вірны перенесут ся до поблизкой Ропиці Руской, де на сельскій сали, окрем почастунку, зачне ся артистичний проґрам.

pankna_juwilej
фот. www.cerkiew.net.pl

Церков з 1916 рока 

Храм св. Параскєвы был побудуваний вчас І Світовой Войны попри старшій деревяній церкви з 1700 рока, котру розобрано в 1935 році. Нова з 1916 рока має навязувати до візантийско-украіньского стилю сакрального будівництва. То муруваний храм, на пляні грецкого креста, котрий до 1947 рока служыл грекокатоликам, потім як римокатолицкій костел, а од 27. жолтня/октобра 1999 рока правні вернул до перемышльско-варшавской єпархіі Украіньской Грекокатолицкой Церкви в Польщы. Попри церкви находит ся деревяна дзвінниця, перенесена о пару метрів спід розобраной деревяной, котра подібні як сама церков є датувана на 1700 рік. Близко ней находит ся цмонтір, котрий влони, стараньом товариства «Маґурич», был одремонтуваний, та деякы памятникы повернули на своє первістне місце.

cerkow_pankna
неістуюча церков з 1700 рока

Днес то улиця

Село Панкна было локуване на волошскым праві в 1557 році бічскым старостом Станіславом Банером. Правдоподібні в 1700 році фундацийом Катарины Высловкой была побудувана, розобрана потім, деревяна церков (видочна на фотоґрафіі). За списом з 1785 рока в селі прожывало 49 родин – 451 осіб (в тым 10 Жыдів та 2 римокатоликів). Од ХІХ ст. в Панкій зачали выдобывати ропу, остаточні нашло ся гын 5 шыбів, котры належали до жыдівской родины Ветгеймерів.

Од зачатку ХХ ст. Панкна належала до сел о сильных украіньскых симпатиях. В 1903 році была гын основана єдна з першых на західній Лемковині чытален украіньского освітнього товариства «Просвіта» (опозицийна до чытален ім. М. Качковского), а в 1934 році основано в Панкній кружок Украіньского Педаґоґічного Товариства «Рідна Школа». За списом з 1936 рока в селі жыло уж 740 осіб грекокатолицкого віроісповіданя, а в 1947 році, вєдно з сусіднім Маластовом, в днях 11.-15. червця/юнія панкняне были выселены на західні землі Польщы (476 осіб). Інчы – пару років перше добровільні пілши до Росиі. На переломі 50/60. років ХХ ст. з выгнаня до Панкой повернуло пару лемківскых родин, котры доднес творят м.ін. місцеву грекокатолицку парохію (приналежат до ней тіж селяне сусіднього Маластова). Од парох років Панка перестала істнувати як село, а єй обшыр была долучена до Маластова, творячы тым лем улицю о назві Панкна (поль. ul. Pętna).

ShareTweet

Повязаны дописы

Словакія офіціално вызнала далшу народностну меншыну

Словакія офіціално вызнала далшу народностну меншыну

7. 6. 2023
У Войводині проблемы з одкрытьом русиньскых одділінь в школах

У Войводині проблемы з одкрытьом русиньскых одділінь в школах

5. 6. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні