Голосник

З дітей ся выховлюють Сербы, коментує Олена Папуґа низкый інтерес о русиньске одділіня ґімназії

По дводньовім записі на середні школы, котрый проходив 9-го і 10-го юла 2020-го року, русиньске одділіня ґімназії в Руськім Керестурі в Сербії не мать чом святковати.

На Середню школу з домовом про школярів (інтернатом) Петро Кузмяк ся на одділіня ґімназії з русиньскым навчалным языком приголосило лем троє дітей. На одділіня ґімназії, котре має сербскый навчалный язык, ся їх приголосило 13. Найвекшый інтерес быв о штудіум турістікы і готельєрьства. Тото одділіня школы буде мати в слідуючім школьскім році 21 школярів.

Як інформовала аґентура Рутенпрес, меджічасом вказав ся іщі єден школярь, котрый бы мав інтерес штудовати на русиньскім одділіню ґімназії, але тот буде годен быти приятый аж в септембрі. Кедьже русиньске одділіня ґімназії, єдиной русиньской у світі, не мать мінімалну кількость штудентів – пять, школа буде мусити послати жадость на Міністерство освіты, жебы одділіня могло отворити класу.

Проблема не є нова

В повязаню зо сітуаційов, котра може огрозити фунґованя русиньского одділіня ґімназії, ословили сьме Олену Папуґу, котра є членков Націоналного совіту Русинів, самосправного меншынового орґану.

„Проблема, котра ся сотворила коло русиньской ґімназії не є одднесь. Роками до ньой записують ся лем діти із Руського Керестура і пару школярів із Коцура. З Дюрдьова, Нового Саду, нашых міст із Сриму не є жадных школярів,“ описує сітуацію Олена Папуґа.

Як далше говорить, свою часть вины на сітуації несе і война а поділіня бывшой Югославії на окремы державы.

„Даколи ту штудовали і Русины з Миклушевців, Петровців (днесь в Хорватії, позн. ред.), але война зробила своє,“ говорить, причім додавать, же діпломы, котры дістануть абсолвенты на русиньскій ґімназії, не мож ностріфіковати в Хорватії, што так само не помагать тому, жебы Русины із Хорватії пришли штудовати до Руського Керестура. Причінов проблемы з ностріфікаційов діпломів подля Папуґы є то, же Сербія не є в Европскій унії.

Радше ремесло як ґімназія

Далшым аспектом проблемы коло ґімназії є подля Олены Папуґы то, же діти все веце выберають собі середні школы, по котрых абсолвованю годны такой зачати робити.

„Выберають собі школы медічны, школують ся за фармацеутів, ідуть на інформатіку. Із закінченов ґімназійов не можуть іти такой робити. Мусять іти на універзіту. Але то бы не была проблема, бо наша ґімназія є добра, давать добру освіту дітям. Майже вшыткы, котры ся пак запишуть на універзіту, тоты штудії і закінчать.“

Зато Папуґа думать, же люди з Руського Керестура не записують діти на ґімназію з той причіны, бо выберають школы, по котрых такой мож іти до роботы, припадно і робити до іншых держав.

„Діти знають по русиньскы, бо закінчіли цілу основну школу по русиньскы. Люди чувствують, же ґімназію треба сохранити, але жывот і існованя – то інша справа.“

Нашы інтелектуалы выховлюють з дітей Сербів

Олена Папуґа видить причіну проблемы односно ґімназії і в русиньскых інтелектуалах. За їй словами якраз они не выховлюють діти в русиньскім дусі.

„Діти нашых інтелектуалів, котры роблять в русиньскых інштітуціях – в Рускім Слові (ґазета войводиньскых Русинів, позн. редакції), радію, телевізії і далшых, вже не мають наше усвідомліня. Їх родічі цілый жывот їли русиньского хліба, але з дітей выховали Сербів – ментално і сердцьом,“ крітічно выразила ся Папуґа.

Як далше продовжує, аж на выняткы собі не памятать, жебы діти русиньскых інтелектуалів, котрых векшына жыє в Новім Саді, ходили на ґімназію до Руського Керестура. За їй словами тото, што дідове утримовали 280 років, зничіть ся такым способом барз скоро.

„Тот, хто пішов з Руського Керестура жыти до Нового Саду, діти вже мать Сербів. В тім смыслі, же родічі вже з нима не бісідують по русиньскы.“ Подля Олены Папуґы є асмілація барз велика, многы люди не чувствують веце потребу, жебы свої діти записали до русиньской ґімназії, уж кедь про нич інше, та лем зато, же то їх, русиньске, і в ній діти можуть собі сохранити русиньску ідентіту.

Центер бы мав быти Руськый Керестур

Членка Націоналного совіту Русинів думать, же ключову роль має при сохраніню русиньской ідентіты, а тым і ґімназії, Руськый Керестур.

„Думам, же треба утримовати Руськый Керестур. Ту переселити Руске слово, Завод про културу войводиньскых Русинів, одкрыти ту інтернетове радіо. Купити будинок і одкрыти музей, ґалерію. Люди з Руського Керестура бы тото підтримали і помогли бы в тых ділах. Ту іщі все суть Русины.“

Анґажовати ся хоче і она сама. А нелем як членка Націоналного совіту Русинів, котрый за їй словами так само не выразив ся нияк односно сітуації з ґімназійов. Папуґа, котра была в попереднім періоді депутатков сербского парламенту, но по юновых выборах ся в парламенті не утримала, буде теперь діяти холем як депутатка Автономной области Войводина за свою Ліґу соціал-демократів Войводины.

„Не буду теперь подорожыти до Белеграду, буду в Новім Саді. Пущу ся до рішіня многых проблем. Знам, же політіка ся робить в Белеграді, но моїм капіталом є, же там знам много людей,“ закінчує Олена Папуґа.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі