ф24-го апріля 2023-го року припомянули сьме собі 220 років од народжіня найвекшого русиньского будителя – Александра Духновіча.
З той нагоды в тых днях выходить зборник його літературных творів, котрый дістав назву Александер Духнович – Моя ліра и кимвал. Книга, котру ушорив Валерій Падяк, знаный русиньскый літературознатель, обсягує поезію, прозу і драматурґію, котру написав будитель.
Выданя вдяка Русинам в Мадярьску і Румунії
За выданя нового зборника в редакції Валерія Падяка мож дяковати головно Русинам в Мадярьску.
Выдавателями публікації суть Столичне русиньске націоналне самосправованя в Будапешту, голова Маріанна Лявинець, і Вседержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы, голова Штефан Лявинець яке є членом Світового конґресу Русинів за Мадярьско.
Выданя той понад 260-сторінковой книгы підпорили і далшы містны русиньскы самосправованя в Мадярьску, дале Вседержавне общество захороны русиньскых націоналных традіцій і културы імени Александра Духновіча, а і Културне общество Русинів Румунії, котре так само є членом Світового конґресу Русинів.
Мотівація, чом выдати такый зборник, была барз проста. „Честовати память писателя – то значіть, у першім ряді, популарізовати і перевыдати його творы. Приходячі поколіня Русинів мають знати за Александра Духновіча чім веце, а головно – мати можность все дашто прочітати із його творів,“ пише едітор публікації у вступнім слові.
Поезія, проза і драматурґія
Книга презентує Духновіча як писателя, як поета, прозаіка і драматіка. В рамках поезії домінантнов є творчость зрілого періоду, 50-ых аж 60-ых років XIX. столітя. Тематічно домінує гражданьска і патріотічна ліріка, но презентованы в книжці суть і іншы жанры.
В рамках прозы в публікації є лем єден твор, но великого розсягу. Іде о сентіментално-романтічне повіданя з назвов Мілен и Любиця, котре автор написав коло року 1850 і дав го опубліковати до свого выданя Поздравленіе Русиновъ на годъ 1851. отъ Литературнаго заведенія Пряшовскаго.
Духновіч написав лем дві театралны пєсы. В новім зборнику дістали простор обидві. „Дали сьме нараз дві драматічны штукы – соціално-бытову драму Добродітель превышаєт богатство (1850) і сатірічну комедію Головный тарабанщик (1852). Як знаєме, першу пєсу А. Духновіч написав народным языком, опубліковав у 1850-ім році і она доднесь є доста популарнов на театралній сцені,“ пише Валерій Падяк.
„Друга штука была написана книжным языком. Веце як сто років тота пєса обставала у рукописі. Їй доля на сцені была неуспішнов. А днесь ставити єй на сцені тыж доста компліковано – головно зато, бо архаічне язычіє про сучасного зрітеля на слух є доста незвычайне,“ продовжує Падяк у вступнім слові.
„Тот рік пряшівськый Театер Александра Духновіча ініціовав актуалізацію языка той пєсы. Кваліфікованый переклад Головного тарабанщика зробив (у пряшівськім варіанті кодіфікованого русинського языка) познатый русинськый актівіста і редактор новинкы НН інфо Русин Петро Медвідь. По доста успішній премєрі у ТАД-і (28-го апріля 2023-го року) тота комедія зачала своє нове театралне жытя. Зато і мы рішыли дати до нашой книгы пєсу Головный тарабанщик акурат у перекладі Петра Медвідя.“
Книга є збогачена фаховов статьов Валерія Падяка з назвов Є така нація – Русины! На знамость всім и каждому первый тоты слова прорік Александер Духнович, о жывоті русиньского будителя. На кінцю публікації не хыбить часть з ілустраціями.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА