З тыжденника но. 3: «Скоропис»

Русины світа одсвяткували Пасху. Правда – не вшыткы і не всяди. Радістным праздником тішыли ся тоты, што ідут григорияньскым календарьом. Помалы перестає мати значыня понятя «нашы» і «не нашы» свята, тепер вшыткы сут уж нашы. Великодні дзвоны і – а може предовшыткым – выстаюча з коша кобаска, несена на посвячыня григориянами, могли розсердити декотрых юлиянів, будучых од трьох тыжнів такой лем о хлібі і воді, концентруючы ся на пістній задумі. Розсердженым підповіме, же можут ся перенести на Бачваньску Русь в Войводині. Там, залежні од парохіі, обовзязує або григорияньскій, або юлияньскій календар, т.є. мобільний чловек сам сой може выбрати дату, коли хоче святкувати Великден.

* * *

Іщы ліпшы календарьовы розвязаня фунґуют на Пряшівскій Руси. Нич долов прочытате о музычных міксах – гітах найблизшого сезону, тепер перенесме ся до Гуменного, де мікс літургічных календарів стремит ґу перфекциі. Не нашли єй тоты, што давно пропонували постійну дату Великодня, напр. в другу неділю квітня/апріля (она дальше выпаде інакше в юлияньскым і григориянскым календарях), ани тоты, што прібуют підповісти вшыткым християньскым віроісповіданям святкувати о єдным часі. Як нам доносят, гуменьска православна парохія пропонує вірным празднувати Великден за новым стильом, а кєд він не зыйде ся зо старым (бо і такє часом быват), вертат до пістного порядку богослужынь. Но і што з того? Єдного рока, в протягу двох тыжнів (в тым в двох примірах – ден по дньови) был єм на штырьох Маланках, жебы, як знаме, витати тот сам Новий Рік. Кажду наступну Маланку пережывал єм двараз міцнійше.

* * *

Кобаска – кобаском, хрін – хріном, але декотры Русины на Словациі, з причыны кінця пістного періоду, уж зачали плянувати весняны забавы і гулянкы, што може іщы барже розсердило тых выже розсердженых. Ожывил ся тіж денсовий музычний рынок. На е-майльову почту радия ЛЕМ.фм уж приходят першы новы фольк-міксы, будучы заповідю трендів найблизшого сезону забав, весіль, переглядів, фестівалів, гітпарад і інчых музычных стріч. Перша пропозиция пришла ґу нам… Ні, не з Чырча, лем з Пряшова. Европа не любит монополю в жадній обшыри і мат на тото добрі фунґуючы законы, поясняючы, же ріжнорідніст розвиват рынок і творит го барже конкуренцийным (на втіху консументам).

* * *

Перманентна інвіґіляция почтовых конт медияльной ґрупы ЛЕМ.фм довела до того, же інформация о першій музычній пропозициі з Пряшова на ГІТ 2016 вытекла до социяльных медий. Перестерігаме десяткы чырчаньскых ансамблів і хочеме намовити, жебы на всякій случай зложыли до европейскых урядів потрібны документы, беручы за взір охорону будженого овечого сыра (іде ту, по правді, о два сыры: польскій oscypek і словацкій oštiepok). Хоц оба смакуют так само, подля европейскых законів сут так од себе далеко, як тзв. Русини-Українці з західніх споконвічних українських етнічних територій і Русины з цілой Карпатской Руси. Патент на своєрідний чырчаньскій музычний стиль дозволит на контролюваний правом монополь русиньской музыкы денс з Чырча і даст ім правну протекцию од інґеренций нечыстоты чужых, пряшівскых звуків. І то на европейскым рівни! (Вертаючы до порівнаня сыра і етнічных справ – в обох примірах іде о процес буджыня і правильного добераня будителів).

* * *

Тягнут нашого русиньского Андрийка, і тягнут. З єдного кінця світа – в другій. Або бодай ся ним інспіруют. Як бы не мали своіх артистів до інспірациі. В першым номері тыжденника ЛЕМ.фм+ давали сме інфо, же затягнули до Варшавы. Знаме іщы, же затягнули до Кракова. Лем памятайте – Варголь єст наш, наш, наш! Наш русиньскій! Своі серіґрафіі робил подля старой русиньской методы, його пес брехал по русиньскы, а на патефоні мал награний русиньскій черкіт потічка з русиньской Миковой, одкале была його русиньска родина. Навет украіньска Вікіпедия (!) пише, же то Русин, хоц іщы без консеквенциі причыслят го до катеґориі украіньскых артистів. Комінтерн, рішыньом більшости голосів, потвердил, же Русинів неє і не было, то може тепер, в рамках декомунізациі, ідучы слідом Вікіпедиі, украіньскы власти рішат, же Русины были, сут і будут. Але ґу тому рекомендуєме не хоснувати енцикльопедию, редаґувану інтернавтами, а слова Александра Духновича, котры вчера, днес і, надійме ся, заран – все актуальны.

* * *

На пілніч од Карпат мало ся діє, ачий нич, бо – як уж сме написали выже і в вводным до тыжденника слові – всяди піст. Кєд бы не сенсацийны вісти, же вшыткы зачали ся (об)є… (уфф, але бы-м написал) – (об)єднувати, та не было бы о чым писати. Піст мине, як і вшытко минят. І на Лемковині зачнут ся весіля, забавы, фестівалі, перегляды і інчы міцны пункты того сезону. Надієме ся, же не лем такы, бо тота сторона, звана «Скорописом», як раз, і ґу тым вістям нам послужыт.

Скорописал: Демко Трохановскій

Скоропис ЛЕМ.фм+ найдете в каждым номері нашого тыжденника, котрий доступний єст по лівій страні нашого порталю. Уж заран (11. квітня/апріля 2016 р.) нове выданя ЛЕМ.фм+! Пиште до нас на tyzdennyk@lem.fm.