Забытий поета лемківской еміґрациі в Америці

Днес, 7. мая проходит 105. річниця уродин поеты – Василя Дзюбиньского, представника еміґрацийной лемківско-американьской літературной творчости.

В. Дзюбиньскій вродил ся уж за великом млаком – в Джермін (анґ. Jermyn, PA), в родині засідженых уж добрі в Америці еміґрантів – Теодора Дзюбиньского, родом з Верхомлі Великой і Євфіміі з Чырняньскых, родом зо Снітниці. Вродил ся як 8. дітина, а перший сын. Окрем анґлицкоязычной основной школы учащал тіж до прицерковной школы в Мейфільд де познал азбуку. Уж товды зачал писати вершы – по лемківскы. Не было то такє легкє, беручы до увагы тото, же хоц лемківскій язык знал з хыжы, то в школі, до котрой ходил, домінувало русофільство. Скінчыл Нюйорскій City College, Pace Institute i музычну Prospect School.

Недостаток высшой руской школы і брак бібліотек, де міг бы находити літературну потугу, гамували його проґрес в писаню вершів рідным языком і так, помалы зачал переходити до писаня в анґлицкым языку.

Вершы по анґлицкы зачали выходити му легко і чытали ся з великым заінтересуваньом. Характеризуют ся поетычном силом і артистычном красом. Зачали іх купувати штоденны ґазеты, як нюйоркскій “Sun” i “Herald Tribune”, зачали Дзюбиньского принимати в кругы поетыцкых американьскых товариств, а увагу на його творчіст звернули ріжны выдавці; його вершы зачали тіж доставати выріжніня. В. Дзюбиньскій писал вершы на морально-выховавчы темы, часто на реліґійны. Окрем вершів, писал короткы історийкы з народного жытя і театральны штукы.

Од редакциі “Лемка” достал пропозицию быти редактором часопису в анґлицкым языку для лемківской молодежы, але хворота не дозволила му підняти ся той задачы, хоц барз ся му она сподабала. По тяжкій, тырваючій 15 років хвороті, вмер 30. червця 1948 рока, маючы лем 38 років.