У віторок 17-го септембра 2019-го року в Закарпатьскій областній раді обговорили варіанты здоконаліня адміністратівно-теріторіалной шруктуры районной уровни Закарпатьской области Україны.
Як інформовала аґентура Укрінформ, експерты пропонують, жебы на теріторії Закарпатьской области Україны были лем 4 районы намісто теперішніх 13. Далша варіанта бісідує докінця лем о 3-ох районах. Проблематіку обговорили в рамках округлого стола, котрый мав назву Формованя нового районного розділіня в Закарпатьскій области.
Менше районів є лоґічным кроком
„В сучасности існує дакілько різных варіантів розділіня Закарпатя на районы в рамках нового адміністратівного діліня. Обще іде о 4 або 3 районы, як было запропоновано день перед тым єдным із експертів Міністерства розвитку громад і теріторій Україны Юрійом Ганущаком,“ цітовала аґентура Андрія Шекету, депутата Закарпатьской областной рады, фаховця експертной ґрупы про здоконаліня адміністратівно-теріторіалной штруктуры районной уровни Закарпатьской области.
Як далше повів, погляд експертів є такый, же в Закарпатьскій области треба вытоврити із 13-ох існуючіх районів 4, конкретно Ужгородьксый, Мукачівскый, Хустьскый і Тячівскый. Шекета звернув увагу на то, же до приходу совітьскых властей теріторія сучасной Закарпатськой области Україны так само была поділена на 4 комітаты. Таке діліня бы за його думками было лоґічным і теперь, кедь посмотриме на лоґістічну інфраштурктуру, густоту населіня теріторії ітд.
Резултаты експертів з округлого стола будуть за інформаціями аґентуры Укрінформ загнаны односному міністерству. Експерты вірять, же їх думкы при будучім діліню области будуть схоснованы.
За сто років дакілько ділінь
Сучасна Закарпатьска область Україны за останіх сто років вже пережыла дакілько адміністратівных ділінь.
Такой по выникнутю Чехословацькой републікы ся теріторія розділила на 4 комітаты (жупы). Ужскый з центром в Ужгороді быв зробленый із бывшого підкарпаторуського Ужского комітату і підкарпаторуськой части Саболчского комітату. Бережскый комітат з центром в Берегові быв на теріторії чехословацькой части комітату Уґоча, Великой Палади із Сатмарского комітату і середньой части попереднього Бережского комітату. Мукачівскый комітат з центром в Мукачові быв сотвореный із северной части попереднього Бережского комітату. Останім быв Мараморошскый комітат з центром у Великім Бычкові, пізніше в Солотвині, і быв на теріторії чехословацькой части попереднього Мароморошского комітату.
Уж у 1921-ім році ся адмінітратівне діліня змінило на три комітаты – Ужгородькый, Мукачівскый і Великосевлюшскый. Тото діліня ся утримало до 1926-го року. В році 1926 ся вытворив лем єден комітат – мукачівскый, під котрым ся сотворили окресы (округы) Ужгород, Перечин, Великый Березный, Свалява, Мукачово, Берегово, Воловоє, Іршава, Севлюш, Хуст, Тячово, Рахов. Таке діліня вытримало до року 1928, коли зістали лем споминаны окресы і комітат ся зрушыв.
Ку далшому адміністратівному діліню пришло у 1939-ім році, в часі, коли вже Чехословакія не існовала і Підкарпатьска Русь была окупована Мадярьском. На теріторії Kárpátalja, як втогды мала назву Підкарпатьска Русь, была сотворена реґентом-комісарьом Жіґмундом Перенійом комплексна адміністратівна сістема: реґент-комісарь і його канцеларія, три експозітуры, нотарьскый уряд округів, нотарьскый уряд обводів (каждый творило дакілько сел), сельскый нотарьскый уряд.
Три експозітуры – Ужгородьска, Бережска і Мараморошска, были далше розділены на округы. Теріторія Kárpátalja, котра была анектована Мадярьском на основі Віденьского арбітражу, значіть іщі перед роком 1939 і розпадом Чехословакії, творила окремый комітат. Державныма языками были мадярьскый і русиньскый.
Нове адміністратівне діліня, втогды вже Закарпатьской области Україны, запровадили совітьскы власти по анексії Підкарпатьской Руси по Другій світовій войні.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА