То, же ся коло свідницькой конференції, котра, словником русиньскых „жычливців“, была лем „руков Києва“, зачінать робити інтересный політічный тиск, є добре. Інтерпелація Ерікы Юріновой на міністра културы Марека Мадяріча принесе Русинам, ці уж ся прочітать в парламенті або ніт, хосен. Бо Мадяріч на інтерпелацію буде мусити так ці так одповісти холем писемно. І мы будеме видіти, яка є властно позіція державы односно нас. Но што-то мож о позіції державы, або холем дакотрых представителів, знати вже днесь.
Будькотру владу, яка коли была на Словакії, мож характерізовати в одношіню ку Русинам барз просто: Запераня оч. Тото запераня оч є тіпічнов реакційов державных орґанів на справы, котры ся дотуляють проблематічных моментів міджі Русинами і українізаторьскыма орґанізаціями успішно діючіма (і то нелем на Словакії) доднесь.
Писати о тім, же обчаньске здружіня Союз Русинів-Українів Словацькой републікы, котрого уж лем назва є в незгоді з Конштітуційов заказаным однародньованьом, выдавать за державны грошы новинкы, котры суть нераз своїм обсягом інштрументом українізації Русинів, а не інштрументом розвитку Українців на Словакії, є даремне. Же роблять в тім духу фестівалы і далшы події, є стабілный проблем, перед котрым влады на Словакії досправды лем заперають очі. Лемже ту не іде лем о даякы обчаньскы здружіня. Проблем запераня оч є закоріненый, нажаль, і в рамках державных інштітуцій.
Хоць бы по тім, што быв україньскый музей способный выпродуковати на конференції у Свіднику, наконець дякуючі міцьному тиску быв директор екземпларно покараный і одкликаный, не рішыть то проблем, бо проблем є інштітуція сама о собі, і директор є лем руков того інштрументу. Одкликають єдного, прийде другый. Зато окрім одкликаня сучасного директора треба раз і навсе проблем вырішыти в його основі.
Проблем не є лем в тім, же сучасный директор Сополиґа є українізатор, котрый нераз невыбераным словником выразив ся на марґо Русинів. Проблем є в тім, же Словацькый народный музей – Музей україньской културы не є україньскым музейом, а українізачным музейом, при котрім влада, будьяка, заперать очі. Музей має артефакты позбераны з русиньскых сел, од Русинів, многы з них іщі жыють, самы ся голосять к Русинам, і в свідницькім музею то є презентоване як україньска културна дідовизна. Нераз на то увага державы была звернута. Лем держава перед тым заперать очі.
Што зробила держава, кідь русиньскы актівісты жадали на основі того, же музейный фонд є майже цілый русиньскый, жебы музей быв переменованый на русиньскый? Заперла очі перед фактом, же нашы артефакты суть у Свіднику як експонаты културы іншого народа, і шмарила Русинам кість – зрядила про них новый музей в Пряшові, і Русины мали на зеленій луці, без будовы, без єдиного експонату збудовати музей. То было рішіня державы. Рішіня, котре дозволило і мати заперты очі, і дати забавку Русинам, жебы были тихо і грали ся на своїм.
Кідь перед часом Округлый стіл Русинів Словеньска апеловав на державны орґаны – конкретно і на того самого міністра културы, же кідь уж маєме музей в Пряшові, хочеме нашы експонаты зо Свідника до нашого музею, Русинам ся приобіцяло зробити ґрупу експертів, котры будуть рішыти, котрый експонат є у Свіндику русинськый і на основі того ся потім дашто може робити далше. Найвекшый проблем такой свідницькой „інвентуры“, котра є самособов дурнота і може ся тігати довгы рокы, є то, же ани не зачала. По обіцянках зістало тихо а міністерство і ґенералне веджіня Словацького народного музею собі далше заперать очі перед тым, же фунґованя Музею україньской културы у Свіднику в такій формі, в якій фунґує теперь, не є фунґованьом народностной інштітуції, а фунґованьом успішного наповньованя проґраму українізації Централного комітету Комуністічной партії Чехословакії.
Цілый тиск коло конференції, інтерпелація на міснітра, можливе покараня і одкликаня Сополиґы і вшыткы далшы крокы, котре може прийдуть, може ніт, суть в порядку. Лемже то не може быти кінцьом. Вшыткы тоты крокы бы мали быти зачатком одкрываня оч, зачатком кінця такого музею у Свіндику, як го знаме днесь. Міністер бы не мав днесь рішыти лем проблем єдной конференції і єдного директора, а зачати комплексне рішіня проблему. На основі того, як і ці буде міністер діяти, знова раз буде мож видіти досправдову позіцію державы односно Русинів і проблему їх продовжуючого однародньованя. Буде то знова лем запераня оч?
Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.com.
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА