Шторічный козмічный театер в подобі метеорічного роя Перзеідів припоминать америцькый Народный інштітут про летаня і козмос (NASA) 10-го авґуста 2020-го року понедільковов „фотоґрафійов дня“. Тота походить із Колоніцького сідла в Полонинах, де находить ся і обсерваторія.
Як словацьку пресаґентуру ТASR інформовав автор знимкы Петр Горалек, фотоґрафія Перзеіды з Перзею захоплює метеорічный рой в ночі з 9-го на 10-го авґуста 2018-го року.
450 годин, 2 рокы роботы
„Знимка з причіны складности выникала веце як 450 годин чістого часу, і з причіны штоденной роботы єм на ній робив по вечорах майже два рокы. Іде о барз складну, софістіковану роботу, в котрій велику роль грала і математіка а спрацованя діґіталных даных і калібрачны роботы,“ приближыв автор фотоґрафії процес выниканя фіналной подобы фотоґрафії з тым, же докінчіня проєкту му умонжила пандемія нового коронавірусу.
Перзеіды з Перзею. Автор Петр Горалек.
Знимка зображує метеорічну мозаіку поскладану із семох окремых фотоґрафій і є мултієкспозіційов выображенов до цілоночной панорамы. Довєдна є на ній подля Горалека видіти 407 метеорів з роя Перзеідів.
„На знимці ся дає видіти, же метеоры суть фаребны, ідуть з єдного місця на небі, і же дакотры метеоры суть досправды ясны,“ описав Перзеіды їх автор.
Тот рік до 24-го авґуста
Найвекшу актівность метеорічного роя Перзеідів очекують астрономове тот рік в ночі з віторка на середу (11-го і 12-го авґуста).
„Все є ліпше смотрити по півночі, хоць в тім часі буде на небі і місяць, значіть условії не суть ідеалны,“ доповнив про аґентуру Роберт Адам з Вігорлатьской звіздарні в Гуменнім з тым, же почас той ночі буде мож позоровати 60 аж 80 метеорів. В далшых днях має ся їх кількость зменшовати. Очекує ся, же шторічный яв закінчіть ся тот рік 24-го авґуста.
Як доповнив, в астрономічній обсерваторії на Колоніцькім сідлі із нагоды метеорічного роя Перзеідів у понедільок зачав шторічный позоровательскый астрокемп.
Обсерваторія на Колоніцькім сідлі
Астрономічна обсерваторія на Колоніцькім сідлі находить ся на теріторії Парку темного неба меджі русиньскыма селами Колоніця і Ладомирів. Є деташовным робочім місцьом Вігорлатьской звіздарні.
Якость колоніцького неба призначіла тоту обсерваторію ку здобываню высокоякостных науковых даных, як і ку популарізації і розвитку астротурістікы. В ареалі обсерваторії суть капаціты на уквартельованя і планетарій є збудованый в рамках проєкту Карпатьске небо – Розвиток продуктів турістічного руху основаных на астрономії в реґіоні польско-словацького приграніча.
Вігорлатьска звіздраня там має своє деташоване робоче місце звудоване на выконованя фаховой позоровательской діялности. Головным робочім апаратом є Вігорлатьскый народный телескоп – того часу найвекшый телескоп на Словакії. Так само є на Колоніцькім сідлі хоснованых дакілько далшых меншых апаратів.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Коментарі