Голосник

Автономія

0

Раз

Здає ся, же то Микола Мушынка перший раз схоснувал і пошырял термін «політычний русинізм». Было то на зачатку 90. років минулого столітя і было реакцийом на першы русиньскы пробы зазначыня свойой присутности. Было ідеолоґічном одповідю украіньской пропаґанды на науковы конференциі в Гонолюю і в Гароґейт, орґанізуваны Павлом Робертом Маґочім. Было головні ріпостом на науковий реферат в выбраным конференцийным языку, выголошений там молодом маґістер з Ягайлоньского Університету – Оленом Дуць-Файфер. На науковий текст, преподаваний в русиньскым літературным конференцийным языку.

Сучасний Русиньскій Рух зачал ся лем пару років скорше, од основаня на Лемковині – Лемківской Ватры в Чарній і од покликаня на Пряшівщыні – Общыны Против Насильству (Verejnosť proti násiliu – VPN). Товды, по роках комуністычной і нацийоналістычной украінізациі, Лемкы, Русины почали творити орґанізациі незалежны од монополю Украінців. В першых русиньскых ідеовых деклярациях звучало популярне, а днес непотрібні призабыте слово – автономічны стремліня.

Лемком–автономістом мож было остати легко. Автономія означала товды нич більше, як лем писаня правды. А тото, же збірка вершів єст писана по лемківскы, або по русиньскы, а не украіньском говірком села Кыйов при Сабінові, ци украіньском говірком присілка Кыів при Устю … О ні! Не Рускым, лем ґорлицкым, ци просто ґорлицкого повіту. Автономічны політычны стремліня і товды, і незмінно, доднес, означают не выписуваня ідеолоґічных сльоґанів і лжы, лем факты, легкы до верифікациі в передвыселенчій літературі, або серед реальні істнуючого народу, невыдуманого комінтерном, ци нацийоналістами з Торонто, Ґожова або Кыйова. Автономія означала незгоду на нашмарену перманентну украінізацийну ідеолоґію, на псевдонауку, на антаґонізуваня і на украіньскій ідеолоґічний монополь на Лемків, Русинів.

Чудувало мя, же на першу ленію борбы з «політычным русинізмом» дал ся нагварити тот, котрий сам колиси был названий антисоийалістычным елементом, пошырюючым політычні неправильны ідеі. Він ходил з родином на непоукраінщены Лемківскы Ватры до Бортного. Ачий выходил на сцену, з котрой витал Лемків, і в іх материньскым языку шумні оповідал фольклорны тексты, перебраний за старого русиньского бачу. Додумую ся, што він знал дефініциі термінів – нация, етнос, язык і ідеолоґія. Чом приложыл, як перший, руку до пошырюваня антирусиньской ідеолоґіі і дискримінуючой пропаґанды?

На щестя, Русины-автономісты і основателі незалежных соспільных орґанізаций в своіх шорах тіж мали неєден політычний антисоциялістычний елемент. Люди, котрых жывотописы были чысты як кристальні чыста вода в рускым потоці. Ясне, што і серед основателів русиньскых орґанізаций нашли ся некотры «трудящы», бывшы украінізаторы і тоты, котрых комуністычна безпека або переконала, або примусила до спілпрацы. Днес, тым проблемом не буду ся занимал.

Першы пробы пошырюваня прорусиньского, пролемківского систему вартости і такого ідеового змісту, де не было бы маніпуляций што до етнічного аспекту досліджаных ґруп, выкликали всетчены ідеолоґічны атакы, публикуваны систематычно, головно в украіньскій пресі в Польщы і в Чехословациі (в Нашым Слові, Новым Жытю, Краківскых Украінознавчых Зошытах,  Ватрі і в ін). Лем єдного тексту, передрукуваного Річником Руской Бурсы…. його спілавтор, бывшый председа Украінців з Объєднаня Лемків, днес ся ганьбит. Тото признал на стрічы в Рускій Бурсі. Лем тот єден. Лем того єдного тексту, котрого він сам был спілавтором, жалує.

Два

По декаді девятдесятых років слово автономіста і автономія в русиньскым руху набрало новых значынь. Уж не означало прорусиньскых нацийональных стремлінь, нижні передаваных дослідниками. Означало голосны закликы до признаня і шануваня Украіном результатів важного закарпатского референдум з 1991 рока, в однесіню до русиньскых вопросів. То, очывидно, были чысто політычны жаданя. Лем не были ничым надзвычайным в цілым цивілізуваным світі. Засвідчали лем про плюралізм поглядів, думок і напрямів в русиньскым середовиску і рацийональне, в моій оціні, принципіяльне, консеквентне і тверде жаданя дотримуваня державныма властями демократычных рішынь народу, доказаных в референдум. Нич більше. Тоты жаданя повинны найти підпору ріжных русиньскых середовиск. На жаль, не нашли. На єдным зо Світовых Конґресів Русинів тоты постуляты были оцінены дотепершніма “науковыма” автономістами як політычны, крайны і не зміцняючы статусу Русинів на Украіні. Прото делеґация Підкарпатскых Русинів, під проводом отця Димитрия Сидора, попращала ся з конґресом. Дальше автономічні, то єст на свою руку, вела  діяльніст і борбу о демократизацию Украіны. Прорусиньскы політычны жаданя завели отця Сидора просто в суд. В політычным процесі, котрий му зготовили украіньскы власти, был засуджений.

Світовий Конґрес, зложений лем з «неполітычных», центровых, міркуючых і наставленых выключно на поправліня ситуациі Русинів на Підкарпатскій Руси, вюл дальше спокійні свою діяльніст. Де за тот час Конґрес зашол? Про тото сме написали найвеце в тексті з циклю «Раз, два, три» з дня 28. червця 2015 рока.

Три

Термін автономія є старогрецкого походжыня. То сопооставліня двох слів – αυτος (автос) – сам, і νομος (номос) – закон. Означат можливіст становліня собі самому способів, взірців і норм поступлюваня. Означат незалежніст думаня, самосправуваня ся і особисту свободу. Сучасні термін тот дост рідко односит ся до єдиниці. Частійше автономію односит ся до ґруп, союзів ци територияльных окремости. Територияльна автономія найчастійше веде до признаня в выбраных просторах права до реалізуваня незалежных самоурядів місцевом соспільністю.

Хоц громадяне, жыючы в Закарпатскій Области, приняли важне демократычне рішыня, то было оно непошануване урядом Украіньской Республикы. З Кыйова Русины достали великє НИЧ. Роками ведене безвартістне балаканя про унітаризм, срібрну землю, «возєднаня», та пропаґуваня «закарпатскости», як єдиной дозволеной самоназвы краю, культуры, істориі, обычаів, а на конец і люди – головно Русинів. На Підкарпатску Русь просто з Кыйова поплынула, в місце самоуряду, ріка пропаґанды, а в місце захороніня і розвитку русиньской культуры і языка – укріпліня украінізациі. В місце цивілізуваных норм спілжытя – пошырена інвіґіляция і ревізиі роблены безпеком, а дискримінация Русинів – в місце свободы.

Як тоты діяня сут оцінюваны заслуженыма екпертами од борбы з «політычным русинізмом»? Заявы, документы і оціны, рыхтуваны предсідателями «субъєктів» одделеґуваных до борбы на тым поли, засвідчают, што сут далеко невыстарчаючы, што украіньскы власти сут за мягкы, што «выдумуваня» карпаторусиньского, лемківского, русиньского народу є антиукраіньскє, же то польска выдумка, інтриґа Ляхів (або Москалів), котры все намагали ся поділити объєднаных і недопустити до фінального поборотя і перевзятя украінізаторами вшыткых проявів русиньского жывота. Чом, як раз, то Полякы мали бы інспірувати русиньскій автономічний рух в Сербіі, Хорвациі, Чехах, Румуніі, Америці ци на Ґренляндиі – того започены од інтелектуальной роботы украіньскы мозґы не повідают. Ани іх шефова не писне на тоньку струночку, ани суфлеры – америцка роздавачка функций, ани кандаийскій любитель софістычных фейсбуковых промов – не підповідят. Того не знают? Шак они знают вшытко. Іх пониманя світа є просте, як просты приказы комуністів.

Зато, коли днес дакотрий Русин–автономіста напише, же іх діяльніст є в більшости антилемківска, антирусиньска, же роками іде іх ідеолоґічна теча, котра вдерла ся на Лемковину, Пряшівску і Підкарпатску Русь зо свойом аґітацийом, псевдонауком, нищыньом проявів культурного жытя, шкіл, церкви, насильным і підводным перениманьом русиньскых автономічных інституций (як лемківска ватра) товды знают, же вшытко тото є польско-росийскыма діянями, наставленыма на переслідуваня Украінців на землях, де они або николи не жыли, або прожывали, лем незмірно рідко. Трафляли ся не частійше як на Ґренляндиі.

Серед чысленных синонімів слова автономія найдеме свободу, самоуряд, незалежніст, самоокрисліня, суверенніст, самостійний быт, а на конец – автокефалию. Векшына тых слів односит ся до проявів соспільного жытя. Мож іх розуміти як проґрам або ідею побудуваня ґрупом ліберальной демокрациі. І тота концепция побудуваня незалежной Партиі Свобідных Русинів єст мі надзвычайні близка.

В проґрамі вызвучалa співанка Ніны Сімон “I Wish I Knew How It Would Feel To Be Free” — композиция Білі Тейльора. Фото горі фраґмент мапы, котрий редставлят найбільшу автономію світа, котрой територия є білше як три і піл раза більша, як територия Украінч, джерело – вікіпедия.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Автономія

3

Раз

Здає ся, же то Микола Мушынка перший раз схоснувал і пошырял термін «політычний русинізм». Было то на зачатку 90. років минулого столітя і было реакцийом на першы русиньскы пробы зазначыня свойой присутности. Было ідеолоґічном одповідю украіньской пропаґанды на науковы конференциі в Гонолюю і в Гароґейт, орґанізуваны Павлом Робертом Маґочім. Было головні ріпостом на науковий реферат в выбраным конференцийным языку, выголошений там молодом маґістер з Ягайлоньского Університету – Оленом Дуць-Файфер. На науковий текст, преподаваний в русиньскым літературным конференцийным языку.

Сучасний Русиньскій Рух зачал ся лем пару років скорше, од основаня на Лемковині – Лемківской Ватры в Чарній і од покликаня на Пряшівщыні – Общыны Против Насильству (Verejnosť proti násiliu – VPN). Товды, по роках комуністычной і нацийоналістычной украінізациі, Лемкы, Русины почали творити орґанізациі незалежны од монополю Украінців. В першых русиньскых ідеовых деклярациях звучало популярне, а днес непотрібні призабыте слово – автономічны стремліня.

Лемком–автономістом мож было остати легко. Автономія означала товды нич більше, як лем писаня правды. А тото, же збірка вершів єст писана по лемківскы, або по русиньскы, а не украіньском говірком села Кыйов при Сабінові, ци украіньском говірком присілка Кыів при Устю … О ні! Не Рускым, лем ґорлицкым, ци просто ґорлицкого повіту. Автономічны політычны стремліня і товды, і незмінно, доднес, означают не выписуваня ідеолоґічных сльоґанів і лжы, лем факты, легкы до верифікациі в передвыселенчій літературі, або серед реальні істнуючого народу, невыдуманого комінтерном, ци нацийоналістами з Торонто, Ґожова або Кыйова. Автономія означала незгоду на нашмарену перманентну украінізацийну ідеолоґію, на псевдонауку, на антаґонізуваня і на украіньскій ідеолоґічний монополь на Лемків, Русинів.

Чудувало мя, же на першу ленію борбы з «політычным русинізмом» дал ся нагварити тот, котрий сам колиси был названий антисоийалістычным елементом, пошырюючым політычні неправильны ідеі. Він ходил з родином на непоукраінщены Лемківскы Ватры до Бортного. Ачий выходил на сцену, з котрой витал Лемків, і в іх материньскым языку шумні оповідал фольклорны тексты, перебраний за старого русиньского бачу. Додумую ся, што він знал дефініциі термінів – нация, етнос, язык і ідеолоґія. Чом приложыл, як перший, руку до пошырюваня антирусиньской ідеолоґіі і дискримінуючой пропаґанды?

На щестя, Русины-автономісты і основателі незалежных соспільных орґанізаций в своіх шорах тіж мали неєден політычний антисоциялістычний елемент. Люди, котрых жывотописы были чысты як кристальні чыста вода в рускым потоці. Ясне, што і серед основателів русиньскых орґанізаций нашли ся некотры «трудящы», бывшы украінізаторы і тоты, котрых комуністычна безпека або переконала, або примусила до спілпрацы. Днес, тым проблемом не буду ся занимал.

Першы пробы пошырюваня прорусиньского, пролемківского систему вартости і такого ідеового змісту, де не было бы маніпуляций што до етнічного аспекту досліджаных ґруп, выкликали всетчены ідеолоґічны атакы, публикуваны систематычно, головно в украіньскій пресі в Польщы і в Чехословациі (в Нашым Слові, Новым Жытю, Краківскых Украінознавчых Зошытах,  Ватрі і в ін). Лем єдного тексту, передрукуваного Річником Руской Бурсы…. його спілавтор, бывшый председа Украінців з Объєднаня Лемків, днес ся ганьбит. Тото признал на стрічы в Рускій Бурсі. Лем тот єден. Лем того єдного тексту, котрого він сам был спілавтором, жалує.

Два

По декаді девятдесятых років слово автономіста і автономія в русиньскым руху набрало новых значынь. Уж не означало прорусиньскых нацийональных стремлінь, нижні передаваных дослідниками. Означало голосны закликы до признаня і шануваня Украіном результатів важного закарпатского референдум з 1991 рока, в однесіню до русиньскых вопросів. То, очывидно, были чысто політычны жаданя. Лем не были ничым надзвычайным в цілым цивілізуваным світі. Засвідчали лем про плюралізм поглядів, думок і напрямів в русиньскым середовиску і рацийональне, в моій оціні, принципіяльне, консеквентне і тверде жаданя дотримуваня державныма властями демократычных рішынь народу, доказаных в референдум. Нич більше. Тоты жаданя повинны найти підпору ріжных русиньскых середовиск. На жаль, не нашли. На єдным зо Світовых Конґресів Русинів тоты постуляты были оцінены дотепершніма “науковыма” автономістами як політычны, крайны і не зміцняючы статусу Русинів на Украіні. Прото делеґация Підкарпатскых Русинів, під проводом отця Димитрия Сидора, попращала ся з конґресом. Дальше автономічні, то єст на свою руку, вела  діяльніст і борбу о демократизацию Украіны. Прорусиньскы політычны жаданя завели отця Сидора просто в суд. В політычным процесі, котрий му зготовили украіньскы власти, был засуджений.

Світовий Конґрес, зложений лем з «неполітычных», центровых, міркуючых і наставленых выключно на поправліня ситуациі Русинів на Підкарпатскій Руси, вюл дальше спокійні свою діяльніст. Де за тот час Конґрес зашол? Про тото сме написали найвеце в тексті з циклю «Раз, два, три» з дня 28. червця 2015 рока.

Три

Термін автономія є старогрецкого походжыня. То сопооставліня двох слів – αυτος (автос) – сам, і νομος (номос) – закон. Означат можливіст становліня собі самому способів, взірців і норм поступлюваня. Означат незалежніст думаня, самосправуваня ся і особисту свободу. Сучасні термін тот дост рідко односит ся до єдиниці. Частійше автономію односит ся до ґруп, союзів ци територияльных окремости. Територияльна автономія найчастійше веде до признаня в выбраных просторах права до реалізуваня незалежных самоурядів місцевом соспільністю.

Хоц громадяне, жыючы в Закарпатскій Области, приняли важне демократычне рішыня, то было оно непошануване урядом Украіньской Республикы. З Кыйова Русины достали великє НИЧ. Роками ведене безвартістне балаканя про унітаризм, срібрну землю, «возєднаня», та пропаґуваня «закарпатскости», як єдиной дозволеной самоназвы краю, культуры, істориі, обычаів, а на конец і люди – головно Русинів. На Підкарпатску Русь просто з Кыйова поплынула, в місце самоуряду, ріка пропаґанды, а в місце захороніня і розвитку русиньской культуры і языка – укріпліня украінізациі. В місце цивілізуваных норм спілжытя – пошырена інвіґіляция і ревізиі роблены безпеком, а дискримінация Русинів – в місце свободы.

Як тоты діяня сут оцінюваны заслуженыма екпертами од борбы з «політычным русинізмом»? Заявы, документы і оціны, рыхтуваны предсідателями «субъєктів» одделеґуваных до борбы на тым поли, засвідчают, што сут далеко невыстарчаючы, што украіньскы власти сут за мягкы, што «выдумуваня» карпаторусиньского, лемківского, русиньского народу є антиукраіньскє, же то польска выдумка, інтриґа Ляхів (або Москалів), котры все намагали ся поділити объєднаных і недопустити до фінального поборотя і перевзятя украінізаторами вшыткых проявів русиньского жывота. Чом, як раз, то Полякы мали бы інспірувати русиньскій автономічний рух в Сербіі, Хорвациі, Чехах, Румуніі, Америці ци на Ґренляндиі – того започены од інтелектуальной роботы украіньскы мозґы не повідают. Ани іх шефова не писне на тоньку струночку, ани суфлеры – америцка роздавачка функций, ани кандаийскій любитель софістычных фейсбуковых промов – не підповідят. Того не знают? Шак они знают вшытко. Іх пониманя світа є просте, як просты приказы комуністів.

Зато, коли днес дакотрий Русин–автономіста напише, же іх діяльніст є в більшости антилемківска, антирусиньска, же роками іде іх ідеолоґічна теча, котра вдерла ся на Лемковину, Пряшівску і Підкарпатску Русь зо свойом аґітацийом, псевдонауком, нищыньом проявів культурного жытя, шкіл, церкви, насильным і підводным перениманьом русиньскых автономічных інституций (як лемківска ватра) товды знают, же вшытко тото є польско-росийскыма діянями, наставленыма на переслідуваня Украінців на землях, де они або николи не жыли, або прожывали, лем незмірно рідко. Трафляли ся не частійше як на Ґренляндиі.

Серед чысленных синонімів слова автономія найдеме свободу, самоуряд, незалежніст, самоокрисліня, суверенніст, самостійний быт, а на конец – автокефалию. Векшына тых слів односит ся до проявів соспільного жытя. Мож іх розуміти як проґрам або ідею побудуваня ґрупом ліберальной демокрациі. І тота концепция побудуваня незалежной Партиі Свобідных Русинів єст мі надзвычайні близка.

В проґрамі вызвучалa співанка Ніны Сімон “I Wish I Knew How It Would Feel To Be Free” — композиция Білі Тейльора. Фото горі фраґмент мапы, котрий редставлят найбільшу автономію світа, котрой територия є білше як три і піл раза більша, як територия Украінч, джерело – вікіпедия.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

3 Comments

  1. Томашко
    Томашко on

    Дайте прошу позір, же пан Керча не є етімолоґ ани лінґвіста. В етімолоґії не стачіть дати коментар, же дашто є «очівидне». Судженя лем на закладі подобности є ненаучный, докінця антінаучный приступ, ай кідь у нім подати даяку праславяньску рекоштрукцію про солідность. Дам холем єден приклад: гіпотеза «ачей» од *čajati предці бы мала пояснёвати, чом є в русиньскім [е] з псл. *a, бо тото є про русиньскый язык барз нетіпічне (не є то єдине, што мі на тому хыбить).

    Пан Керча пише, же етімолоґічный словник україньского языка (ЕСУМ, многорічна многотомова академічна робота) предці мать гасло «ачей», але якбач го не товмачіть «очівидно». При тім не лем свідомо іґнорує вшытку літературу, на котру ся операть ЕСУМ лем про єдно тото слово, але в найліпшім духу арґументованой діскузії жаден цітат із ЕСУМ ани не подавать.

    Так най буде холем ту, даю в перекладі:
    аче́й «можливо, холем», діал. аче́нь, ач [Ж] «то саме», ачи́й «то саме; хыба, ци» [Німчук, Славіст. зб.] — білор. діал. аче́й «хыба што», ач «хоть, кідь», старорус. ачи «можливо», аче «кідь, хоть», старопол. acz «хоть-» (aczkoli «кібы, хоть»), acz nic «холем», старочес. ač «кідь; хоть», ača «то саме», верьхнёлуж. hač «хоть», старосл. ачє «то саме» — резултат злитя злучника «а» із містоназывниковым елементом če (че), спорідненым із булг. че «же», лат. -que «і», староінд. ca, ґр. té «то саме», індоевр. *kwe; кінцёве -й може быти рештов енклітичной частиці «і», кінцёве -нь — неґуючой частиці «ні» (пор. старопол. acz nic) ці старой указуючой частиці -ni. — Німчук Славіст. зб. 148—149; ЭСБМ I 227—228; ЭССЯ 1, 35—36; Sadn.—Aitz. VWb. I2; Bern. I 22; Walde—Pok. I 507—508.

  2. Демко Трохановскій
    Демко Трохановскій on

    Етимолоґію прекрасні подає пан Ігор Керча (http://www.ruwega.com/news/achej/), додаючы версию “ачень”. Ту – выміна мягкого “н” до “й” тіж інтересуюча, знана в деякых украіньскых діалектах. “Ачий” зафіксуване напр. в “Мамко, куп мі книжку”, ред. Петро Трохановскій.

  3. Ачий в словнику буде слово ачий (ачей, очей, чей)?

Коментар