Голосник

Чій юбілей?

0

Чеська і словацька політічны сцены минулый рік доїднали ся на тім, же буде сотворена якась ґрупа, чехословацька, котра буде приготовльовати події, якы мають довєдна в Чеській републіці і Словацькій републіці припомянути сто років од основаня републікы. Затля то вызерать будьяк, лем не як рік, коли ся мать припомянути сторічніця.

Покля Чеська телевізія в децембрі высылала документарный серіал Збогом Чехословакія, і так як все, ани того року не робила з 1-го януара не знам яке свято, Словакія святковала 1-ый януар, день выникнутя незалежной державы, о то веце, же як раз тот рік выходить 25-ый юбілей розділіня державы. Ку выникнутю незалежной Словацькой републікы быв окрім іншого одвысыланый в першый день рока в державній телевізії діскузный проґрам. То, же модераторы ішли „чеськов путьов“ і веце бісідовали о тім, яка шкода, же републіка ся родзілила, же то была хыба, же не быв референдум, днесь уж має свої резултаты. Модераторы, якбач на натиск словацькых націоналістів, котры сидять у владі, пришли о свої функції. Председса влады Роберт Фіцо і председа парламенту Андрей Данко, неспокійны з тым, кому передавать презідент Андрей Кіска державны нагороды, тот рік о то веце, же на 25-ту річніцю Кіска нагододив і Чехів, словацькы особности, котры были проти розділіня, а ани єдного „основателя“ державы, в тім році зачнуть передавати свої нагороды – Йозефа Милослава Гурбана і Александра Дубчека.

Жебы комедії не было мало, в рамках офіціалного зачатку сполочного „святкованя“ сторічніці Чехословацькой републікы на Празькім замку, чеськый презідент Мілош Земан доста вулґарно, тіпічно корчмово, як є про Земана характерістічне, выразив ся о Александрови Дубчекови і то за участи словацького премєра Роберта Фіца, котрый му стояв за плечами. О хыбах Дубчека бы мож того было писати много. Зробив їх. Но Земан мусить брати до увагы, же є то єдна із найпопуларнішых особностей 20-го столітя про Словаків, і же ображати, навеце корчмовым штілом, політічну особность брата, з котрым іду святковати, повісти му, же його політік ся, з пробачіньом, „зосрав“, є недостойне.

Затля то досправды вызерать так, же ідеме святковати довєдна, але кажда републіка і кажда політічна репрезентація в якійсь іншій дімензії, котра не находить пункт, де бы ся мала протяти і продовжовати довєдна. Словаци якбач веце лем будуть цілый рік тискати на струну 25-го юбілейю выникнутя Словакії, і Чехам то аж так перешкаджати не буде, і будуть собі робити своє.

В цілій сітуації ня веце як іґноранство, котре наперек безпрестайному повторяню, якы мають Чехы і Словаци добры, докінця ліпшы односины одколи суть дві державы, злостить то, же коло двох дімензій Чехів і Словаків є ту дімензія третя, котру довєдна успішно іґнорують як Чехы, так і Словаци.

Хоць Округлый стіл Русинів Словеньска через свого председу Яна Липиньского контактовав за юбілей одповідных людей, з тым, же хочеме дати вклад до юбілею своїма подіями і припомянути так, же ішло о державу Чехів, Словаків і Русинів як трьох державотворьных народів, не знам о тім, же бы ся одповідны ішли проторгнути далшым контактованьом ся із представителями Русинів і вызерать то так, же Русины свої події зроблять, але по своїй пути, може без офіціалной підпоры чеськой і словацькой політічной сцены. А кідь, та скоріше з підпоров чеськой, як той словацькой. Іщі і тото бы єм пережыв.

Но што є найабсурдніше, то є святкованя юбілею без части історічной теріторії. Ці Чехословацька републіка выникла лем на теріторії днешньой Чеськой і Словацькой републікы? Так вельо років перешло од 1945-го, жебы мож было забыти, чого ся републіка примушено зрекла? Ніт, не іде о жаден іредентізм, жаден сепаратізм, нихто не хоче „огрозити теріторіалну цілость“ Україны. Но ословити представителів Закарпатьской области Україны і запросити їх, жебы наприклад із своїх архівів, музеїв або ґалерій дали вклад коло даякых офіціалных святковань, бы было нелем миле, але і правилне.

Републіку, котру хотять святковати Чехы і Словаци, творили і Русины. Чій то має быти юбілей? Републікы, ці лем дакотрых з републікы?

Кідь ся перестануть чеська і словацька політічны сцены смотрити лем самы на себе, вытяговати ся єдна перед другов, і зачнуть досправды святковати, могли бы собі спомянути, же їм до цілку іщі хтось бракує. Я знам, дахто бы ся міг погнівати, же ся бісідує о Русинах. Но коли, кідь не теперь?

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар