Голосник

Днесь минать 25 років од основаючой громады РОС

Історія Русинів сягать далеко до минулости і намаганя о вытворіня якогось репрезентанта є сторічна. Но конкретно ся то реалізовало аж взником Русиньской оброды а потім єй першым сеймом 17. новембра 1990, пресні рік по ніжній револуції, котра поступно змінила ціле културно-сполоченьске і економічне спектрум і на сучасній теріторії Словеньской републікы.

Треба повісти, же іщі в часі тзв. Пражской яри в першій половині р. 1968 была проба о вытворіня условій про заложіня орґанізації ці руху (ініціаторами тогды были: Бунґаніч Штефан, Лата Василь, Інґ. Дупканіч Павел, Мороз Іван, Крайняк Михал, Міцай Андрій, Хахаляк Михал, Бурцін Юрій і далшы). Кінцьом авґуста 1968 быв в Меджілабірцях приготовленый зьязд на вытворіня русиньской орґанізації. Але тогдышній час а потім і доба наслідуючіх 20 років такым пробам не жычіла.

Іщі перед револуційов в році 1989 в просторах Основной умелецькой школы в Меджілабірцях єй учітель ПаедДр. Михал Бицко приготовив выставу о Енді Варголови. Е. Варгол, америцькый вытварник і представитель кінематоґрафії, закладатель поп-арту, быв сыном Русинів з недалекой Миковой і овпливнив світове уменя 20. сторіча. Многы матеріалы были тогды на выставу пожычены од родины Завадскых з Миковой і Противняковых з Выдрани.  Выстава была міцным імпулзом про многых Меджілабірчанів і іншпіраційов на плодны діскузії і о русинстві. Были то явны факты, же русиньске усвідомліня меджі людми єствує, є ту і лем чекать на пригодный час, жебы ся наповно проявило. Тот час пришов і вшытко ся змінило 17. новембром 1989.

Пресні о рік – 17. новембра 1990 – ся одбыв в Меджілабірцях першый сейм Русиньской оброды. Тот рік, повный змін, переломів, цілів нелем в сполочности, але главні в поглядах многых людей, є предметом нелегкого оціньованя.

Тверда а скоро ціложывотна минула українізація охабила глубоку борозду у векшыны з нас, бо зміны ся дотыкали вшыткых. Тых, што были за тоты зміны і тых, котры їх не приїмали.Зато окреме оцініня належыть тым, котры присвячовали свій час і народностным проблемам возроджованя русинства.

Оброджіня русинства на Словеньску ся вызначовало єдным шпеціфічным характером – великым одпором ведучіх проукраїньскы орьєнтованых представителів „Культурного союзу українських трудящих“, котры мали в руках орґанізачны штруктуры по цілім Словеньску, заступців в централных штатных орґанах і інштітуціях, наприклад, і у вшыткых тіпах школ, в розгласі, телевізії, в театрі ці в новинках.

Девізов при обнові русинства на Словеньску была міцна молода і середня ґенерація інтелектуалів, главні у віці коло 40 років, котра доказала пробудити русиньске усвідомліня у векшыны „своїх“ людей, молодшых і старшых, што ся указало при зрахованю людей наслідуючій рік, в котрім ся ку русиньскій народности ці русиньскому материньскому языку приголосило омного веце людей як ку україньскій. Ту треба звыразнити, же од самого зачатку прорусиньска ініціатіва а пізніше Русиньска оброда ниґда не была проти Українцям, україньскому народу, його языку і културі. Все пропоновала сполупрацу як рівный з рівным – Русин Українцьови. Но ведучі представителі „Культурного союзу українських трудящих“, од 20. 1. 1990 „Союзу Русинів-Українців Чесько-Словеньска“ аж по теперішній Союз Русинів-Українців СР (СРУСР),  таку сполупрацу не приїмали і як противагу сполупераці вытворили основу свого діятельства і в тім напрямі оставають уж двадцять років (звыразнюєме, же умелый вытвор Русин-Українець, котрый мають в назві орґанізації, не мать реалну основу – не є ани Русин, ани Українець – а така назва народности не є узнана ани штатныма орґанами).

Народностна проблематіка ся зачала рішыти найперше в нововыникнутім руху „Обчаньске форум“ в місті Меджілабірці, причім першый імпулз вышов од ПаедДр. Михала Бицка, Петра Фецуры, Осифа Ґраматы і Мґр. Любоміра Оначілы. Обчаньске форум по дакількох днях свого єствованя ся змінило на „Верейность проти насильства“ (дале ВПН) а його председом быв так в першім як і в другім припаді Петро Фецура. Поступно ся зачали прилучовати і актівізовати і далшы прорусиньскы орьєнтованы молоды люде – Інґ. Ладіслав Рогач, Ладіслав Ґуба, Мірко Калиняк, Мґр. Владимір Цепко і далшы. Даколи в децембрі 1989 року ся в Містьскім културнім центрі в Меджілабірцях (за тодышнього діректора ПгДр. Михала Турока-Гетеша) на єднім зо своїх засідань коордіначного выбору ВПН Інґ. Іван Біцко з Братіславы запропоновав, жебы русиньскій ініціатіві была дана назва Русиньска оброда. Сама назва звыразньовала факт, же ту єствують намаганя о здобываня прав Русинів формов народного оброджованя.

Признаком тогдышніх днів, котры выразно приспіли к народному оброджіню Русинів на теріторії тогдышнього Чеськословеньска, быв взник тзв. Ініціатівных ґруп. Попри Ініціатівній ґрупі за оброджіня Русинів в Меджілабірцях, котру вів Петро Фецура, была вытворена напр. Ініціатівна ґрупа Русинів-Українців Чеськословеньска за перебудову в Пряшові, котру вів Мґр. Александер Зозуляк. За його помочі ся могли Меджілабірчане презентовати в тыжденнику „Нове жьття“, котрый быв друкованым орґаном СРУЧС. По дакількох стрічах представителів обох ґруп было ясне, же їх концепції прямованя в русиньскім руху суть барз розділны (уж сама назва – Русин верзус Русин-Українець, неговорячі о цільовых задачах). Зато 25. марца 1990 в Меджілабірцях взникла орґанізація – рух Русиньска оброда (офіціално была зареґістрована в октобрі 1990), котра ясно становила прямованя далшого вывоя в проспіх Русинів. На установлюючій громаді (до того часу в подобі руху) быв за председу Русиньской оброды зволеный ПгДр. Михал Турок-Гетеш.

На закладаючій громаді взяло участь 103 представителів многых русиньскых ініціатівных ґруп з окресів Бардійов, Братіслава, Гуменне, Меджілабірці, Пряшів, Прага і Свидник. Треба одкрыто повісти, же найвекшу заслугу на взнику Русиньской оброды мали Русины з Меджілаборець, што потверджують слова закладаючого актівісты русиньского руху ПаедДр. М. Быцка, котрый ся к даній проблематіці так высловив: „То, же маме Русиньску оброду (уж яка днесь є, така є) дякуйте Лабірчанам з бывалой ВПН…, …бо до сейму закладали Русиньску оброду лем Лабірчане….“

Вызнамным почіном новой формуючой ся орґанізації Русиньской оброды было выданя нултого чісла часопису Русин, векшынов в русиньскім языку з выразнов помочов Сполочности Енді Варголы (на выданю ся фінанчно поділяла фірма Атипік з центром в Кошыцях, Ініціатіва ґрекокатолицькых віруючіх і МсНВ в Меджілабірцях). Редакція присвятила увагу вопросам русиньской народности, русиньского списовного языка, хрістияньскым мотівам, жывоту і ділу представителя поп-арту Енді Варгола і были надрукованы Становы Сполочности Енді Варголы. Тексты были написаны в русиньскім языку (дві послідні темы были спрацованы по словеньскы).

 Задачов Русиньской оброды было, окрем іншого, хранити свої реалны погляды і пріродны желаня перед атаками СРУЧС, котрый выужывав вшыткы формы натиску і огваряня. В тім часі уж Русиньска оброда была дость силна орґанізація і треба спомянути, окрем уж горі названых і далшы мена Русинів і Русинок: МУДр. Василиса Бородачова, Михал Хахаляк, о. Михал Беґа, о. Франтішек Крайняк, о. Ярослав Поповець, Інґ. Василь Варян, Штефан Бунґаніч, Мґр. Александер Франко, Евґен Ґалишін, Анна Владыкова, Андрій Липтак, Осиф Біцко (Збудьска Біла), Ян Бака (Шарішскый Щавник), ПгДр. Іван Бандуріч (Бардійов), Федор Віцо (Пряшів),  Маріян Харитун (Гуменне), Любомір Латта (Снина),  Др. Василь Ґмітерко (Свидник), Нікіта Бунґаніч (Гуменне) і далшы.

Участници громады прияли Проголошіня, в котрім, окрем іншого, были становлены такы цілі: Узаконіня самостатной русиньской народности, узаконіня назвы русиньскых народных школ, жебы ся в русиньскых церьквах служыли літурґії в церьковнославяньскім языку а апостолы, євангеліє і проповіді в русиньскім языку, жебы были змінены назвы културных інштітуцій – Україньского народного театру на Театер Александра Духновіча в Пряшові і Музею україньской културы у Свиднику на Музей русиньской културы. Тыж жадали, жебы ся зрушыли назвы главных орґанів, котры были выплодом тоталітной ідеолоґії.

Руиньска оброда дала згоду із вступом до Унії народностных меншын Чеськословеньска а потім до Паневропской унії народностных меншын.

І на стрічі ся указало, же русиньскый рух здобывать цілоштатный розмір, зачінать здружовати далшы ініціатівны ґрупы і жадала ся уж потреба вытворити компактну орґанізацію з пожадованыма належностями і штруктурами, котры бы выпливали зо станов орґанізації а потім орґанізацію леґіслатівно зареґістровати на прислушных штатных орґанах. Приправный коордіначный выбор Русиньской оброды 12. авґуста 1990 схвалив Становы Русиньской оброды, котры выпрацовав ПаедДр. Михал Быцко і Мґр. Александер Франко. Першы Становы Русиньской оброды были зареґістрованы на Міністерстві внутра Словеньской републікы дня 1. 10. 1990 ч. спису 125/1-400/90-2972. Тым ся в основі завершыла приправа на офіціалну штатну леґалізацію першой орґанізації споюючой Русинів на теріторії тогдышнього Чеськословеньска і на свій першый сейм. Тым почіном ся Русиньска оброда стала четвертов русиньсков орґанізаційов у світі (Русиньска асоціація (Rusyn Association) заложена в 1983 році в штаті Мінесота (США), Приятельство Лемків (Стоварішыня Лемків), котре взникло в апрілю 1989 році в Польску і Сполочность карпатскых Русинів (Общество карпатськых Русинов), заложена у фебруарі 1990 на теріторії Підкарпатьской Русі (Україна).

Іщі в 1990 році выникли 2 далшы русиньскы цілоштатны орґанізації: в октобрі 1990 в Чехах взникла Сполочность приятелів Підкарпатьской Русі і орґанізація Руська матка в бывшій Югославії в децембрі 1990 році (теперішня Сербія).

Взником і актівностьов Русиньской оброды ся вытворили предположіня про зновазроджіня русиньской народности а русиньска народностна меншына у тодышнім Чеськословеньску мала свого першого офіціалного репрезентанта в одношіню ку штатным орґанам і інштітуціям.

17. новембра 1990, сімболічно по році зачатя цілосполоченьскых змін, котры уможнили і взник Русиньской оброды, ся в Меджілабірцях одбывав першый сейм Русиньской оброды – уж офіціално зареґістрованой орґанізації. Сейм вів Мґр. Владимір Цепко. Першым председом Русиньской оброды ся став Мґр. Василь Турок, котрый на тім пості быв скоро 10 років. Далшыма председами Русиньской оброды были Миколай Ляш,  Ярослав Сисак, Мґр. Александер Франко, Штефан Ладижіньскый, Мґр. Анна Кузмякова і Владимір Противняк.

Є на місці припомянути далшы вызнамны моменты у вывою Русиньской оброды і русиньской народностной меншыны на теріторії сучасной Словеньской републікы: зміна назвы Україньского народного театру (УНТ) на Театер Александра Духновіча в Пряшові (15. 10. 1990), цілоштатне зрахованя жытельства в 1991 році  (ку русиньскій народности ся приголосило 17 197, в р. 2001 уж 24 201. На порівнаня ку україньскій народности ся в р. 1991  приголосило  13 847, в році 2001 ся їх кількость знижыла на 10 814. I. Світовый конґрес Русинів, котрый ся одбыв в Меджілабірцях 22.-23. марца 1991, кодіфікація русиньского языка  27. януара 1995 в Братіславі, взник Уставу русиньского языка і културы  1. марца 2008 в Пряшові і многы далшы почіны і актівности, котры суть неодділнов частьов той публікації.

І наперек тому, же в послідніх роках на теріторії Словеньской републікы взникли дакотры русиньскы орґанізації і сполкы, котры ся анґажують, ці уж в народно-оброджуючім процесі, або в будьякых іншых актівностях підпоруючіх русиньску народностну меншыну на Словеньску, правдов є, же Русиньска оброда на Словеньску і надале оставать найвекшов, найвызнамнішов, найстабілнішов і найстаршов орґанізаційов застрішуючов русиньску народностну меншыну на Словеньску і є членом Світовой рады Русинів. Актівности далшых русиньскых орґанізацій, котры в сучастности єствують на теріторії Словеньской републікы, Русиньска оброда на Словеньску щіро витать і підпорує в рамках взаємной сполупраці, бо сполочні помагають при народнім возроджуючім процесі Русинів на Словеньску, котрый перед 25 роками зачала Русиньска оброда.

Із книжкы: Анна Кузмякова і кол.: Наша двадцятьрічна путь

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі