Голосник

Індіферентны стишкы…

0

Тішить ня, же Микола Бобинець, як єден із членів Світовой рады Русинів, підписав писмо адресоване народному депутатови Україны Іванови Бушкови, де вєдно з далшыма 4-ма орґанізаціями выразили неспокійность зо зрушіньом Закона о основах державной языковой політікы, котрый дотулять ся і Русинів. Тішить ня на тім промптность, котра му але бракує в іншій справі. Того, што ня не тішить є але в остатніх днях веце.

На самый перед ня не тішить, же писмо є підписане лем представителями 5-ох русиньскых орґанізацій. Не знати ся доїднати, або не мати дяку ся доїднати на підписі наприклад із председом Народной рады Русинів Закарпатя, котра зъєдинує много далшых орґанізацій і так нелем набрати на важности того писма але і вказати, же Русины суть єднотны холем в основных політічных вопросах, без огляду на „конкуренчный бой“ міджі собов, є хыбов чісло єдна, з котрой але не буду винити Миколу Бобинця, покля не є знаме, хто тоту хыбу запричінив.

На хыбі чісло два, котра не є ничім, што бы нас мало тішити, але уж і Микола Бобинець несе свою зодповідность. Якраз зато, же є членом Світовой рады Русинів. Як знав быти промптный в реакції на зрушіня языкового закона на Україні, так на другім боці вєдно з цілов Світовов радов летарґічно сідить у функції а рада дотеперь, напрік тому, же вступуєме до четвертого місяця непокоїв на Україні, не была валушна выдати єдну офіціалну букву о тім, што ся діє і підпорити холем морално Русинів на Україні, котрым днесь так, як цілой Україні грозить може і тото найгірше – проливаня крови.

Світова рада, правда, выдала зачатком фебруара „Пропозіцію Світовой рады Русинів до сітуації Русинів на Україні“, але точно так, як тому вже є звыком, зо схваліньом той пропозіції чекать аж до часу, покля ся не стрітнуть членове в Румунії тот вікенд. Так было наплановане стрітнутя а і кібы впав далшый метеоріт на землю, нич ся до того часу не дасть робити, ани загнати пожарників, жебы холем загасили огень на околіці, бо наперед то мусить схвалити рада, котра то в часі інтернету, телефонів, не знать зробити іншак, як на особній стрічі. То, же покля ся тот вікенд рада стрітне, так текст пропозіції вже є пару днів неактуалный, бо пропозіція окрім іншого бісідує о добрых резултатах языкового закона, котрый є днесь минолостьов, якбач нє є важне. Значіть, в румуньскій Деві можуть приготовльовати нову пропозіцію а вірю же до далшой стрічі, може за пів рока, і дашто досправды офіціално выдають.

Поступ Світовой рады Русинів є такый самый уж дакілько років. По перше помалый, по друге все такый, „жебы сьме ся не вмішовали до вопросів іншой державы.“ І єдно і друге, а головно тото друге, значіть якбач жадна дяка, або малый інтерес серіозно занимати ся проблемами Русинів на Україні, запричінило апропо і то, же окрім Світового конґресу Русинів днесь єствує і окремый Світовой конґрес Підкарпатьскых Русинів. То лем жебы ся потвердило, же двоми Русины засновають три політічны партії.

Днесь реално Україна находить ся в сітуації, котра може каждым дньом вести до войны, яка не буде мати лем реґіоналный ровень, але вдяка ґеополітічному значіню теріторії то може быти і зачатком новой студеной войны, кідь нє іщі векшой міджінародной катастрофы. У войні не буде никого інтересовати, ці хтось Русин або Крымськый Татар і ці суть вызнаны його права. Права ся дають здобывати лем кідь є мір і то діпломатічно і културнов путьов.

Зато бы днесь русиньскы орґанізації на Україні, кідь хочуть дале рішати вопросы своїх доднесь непризнаных прав, мали забыти на свій „конкуренчный бой“, на то, як суть орьєнтованы – ці на запад або выход, ці суть членами Світового конґресу або Інтерґалактічного конґресу і стояти довєдна, вшыткы, на основній позіції, котра днесь жадать лем єдно: бочіти од хоцьякого єкстремізму, котрый на теріторії Україны зачінать озывати ся і робити вшытко про всокочіня міру на теріторії, бо лем за такых условій можуть Русины дале бісідовати о вопросах, котры їх грызуть і робити свою політіку. Русины все были европскым і мірным народом а надію ся, же так тому є і днесь.

А своє бы конечно мала зробити і Світова рада. Не чекати, коли собі подають рукы при особній стрічі, але промптно реаґовати. Доказати конечно, же Русины суть єден народ і без огляду на то, в котрій державі жыєме, доля нашых людей нас трапить. Днесь є текст, котрый іщі лем чекать на схваліня Світовой рады, неактуалный. Є то папірь, котрый можеме рівно вышмарити. Прйшов пізно уж втогды, кідь быв написаный. Днесь уж вопрос не стоїть так, ці ся розвивать култура Русинів на Україні, як нам поміг языковый закон, за што сьме вдячны або што нам перешкаджує. Днесь є вопрос лем єден: зробити вшытко, жебы быв покій в державі, де жыє найвекша кількость Русинів. І выразити, же хоцьяке проливаня крови, хоцьяке огрожованя жывотів людей бы нас не могло зохабити холодныма. Навеце, кідь то можуть быти і жывоты нашых людей. Тому ся говорить морална підпора, дорогы членове рады. Не писати якысь індіферентны стишкы, котры ліпше напишуть поеты і треба то зохабити на них, але дати свою ясну позіцію. Вшытко інше буде з боку Світовой рады почас того вікенду даремне. Єднако, як планованя централных акцій Світового конґресу на тот рік, значіть стріч, фестівалів. Тото най собі рада зохабить на час, кідь будеме знати, же нашы люди не терплять іщі веце, як дотеперь. Іншак бы єм ся мусив опросити, про кого ту тот конґрес властно іщі є…

Петро Медвідь, Пряшів  

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Што каждий Лемко знати повинен про свій язык.

Слова – ключы з лемківско-русиньского языка.
зохабити – оставити, лишити.

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Індіферентны стишкы…

0

Тішить ня, же Микола Бобинець, як єден із членів Світовой рады Русинів, підписав писмо адресоване народному депутатови Україны Іванови Бушкови, де вєдно з далшыма 4-ма орґанізаціями выразили неспокійность зо зрушіньом Закона о основах державной языковой політікы, котрый дотулять ся і Русинів. Тішить ня на тім промптность, котра му але бракує в іншій справі. Того, што ня не тішить є але в остатніх днях веце.

На самый перед ня не тішить, же писмо є підписане лем представителями 5-ох русиньскых орґанізацій. Не знати ся доїднати, або не мати дяку ся доїднати на підписі наприклад із председом Народной рады Русинів Закарпатя, котра зъєдинує много далшых орґанізацій і так нелем набрати на важности того писма але і вказати, же Русины суть єднотны холем в основных політічных вопросах, без огляду на „конкуренчный бой“ міджі собов, є хыбов чісло єдна, з котрой але не буду винити Миколу Бобинця, покля не є знаме, хто тоту хыбу запричінив.

На хыбі чісло два, котра не є ничім, што бы нас мало тішити, але уж і Микола Бобинець несе свою зодповідность. Якраз зато, же є членом Світовой рады Русинів. Як знав быти промптный в реакції на зрушіня языкового закона на Україні, так на другім боці вєдно з цілов Світовов радов летарґічно сідить у функції а рада дотеперь, напрік тому, же вступуєме до четвертого місяця непокоїв на Україні, не была валушна выдати єдну офіціалну букву о тім, што ся діє і підпорити холем морално Русинів на Україні, котрым днесь так, як цілой Україні грозить може і тото найгірше – проливаня крови.

Світова рада, правда, выдала зачатком фебруара „Пропозіцію Світовой рады Русинів до сітуації Русинів на Україні“, але точно так, як тому вже є звыком, зо схваліньом той пропозіції чекать аж до часу, покля ся не стрітнуть членове в Румунії тот вікенд. Так было наплановане стрітнутя а і кібы впав далшый метеоріт на землю, нич ся до того часу не дасть робити, ани загнати пожарників, жебы холем загасили огень на околіці, бо наперед то мусить схвалити рада, котра то в часі інтернету, телефонів, не знать зробити іншак, як на особній стрічі. То, же покля ся тот вікенд рада стрітне, так текст пропозіції вже є пару днів неактуалный, бо пропозіція окрім іншого бісідує о добрых резултатах языкового закона, котрый є днесь минолостьов, якбач нє є важне. Значіть, в румуньскій Деві можуть приготовльовати нову пропозіцію а вірю же до далшой стрічі, може за пів рока, і дашто досправды офіціално выдають.

Поступ Світовой рады Русинів є такый самый уж дакілько років. По перше помалый, по друге все такый, „жебы сьме ся не вмішовали до вопросів іншой державы.“ І єдно і друге, а головно тото друге, значіть якбач жадна дяка, або малый інтерес серіозно занимати ся проблемами Русинів на Україні, запричінило апропо і то, же окрім Світового конґресу Русинів днесь єствує і окремый Світовой конґрес Підкарпатьскых Русинів. То лем жебы ся потвердило, же двоми Русины засновають три політічны партії.

Днесь реално Україна находить ся в сітуації, котра може каждым дньом вести до войны, яка не буде мати лем реґіоналный ровень, але вдяка ґеополітічному значіню теріторії то може быти і зачатком новой студеной войны, кідь нє іщі векшой міджінародной катастрофы. У войні не буде никого інтересовати, ці хтось Русин або Крымськый Татар і ці суть вызнаны його права. Права ся дають здобывати лем кідь є мір і то діпломатічно і културнов путьов.

Зато бы днесь русиньскы орґанізації на Україні, кідь хочуть дале рішати вопросы своїх доднесь непризнаных прав, мали забыти на свій „конкуренчный бой“, на то, як суть орьєнтованы – ці на запад або выход, ці суть членами Світового конґресу або Інтерґалактічного конґресу і стояти довєдна, вшыткы, на основній позіції, котра днесь жадать лем єдно: бочіти од хоцьякого єкстремізму, котрый на теріторії Україны зачінать озывати ся і робити вшытко про всокочіня міру на теріторії, бо лем за такых условій можуть Русины дале бісідовати о вопросах, котры їх грызуть і робити свою політіку. Русины все были европскым і мірным народом а надію ся, же так тому є і днесь.

А своє бы конечно мала зробити і Світова рада. Не чекати, коли собі подають рукы при особній стрічі, але промптно реаґовати. Доказати конечно, же Русины суть єден народ і без огляду на то, в котрій державі жыєме, доля нашых людей нас трапить. Днесь є текст, котрый іщі лем чекать на схваліня Світовой рады, неактуалный. Є то папірь, котрый можеме рівно вышмарити. Прйшов пізно уж втогды, кідь быв написаный. Днесь уж вопрос не стоїть так, ці ся розвивать култура Русинів на Україні, як нам поміг языковый закон, за што сьме вдячны або што нам перешкаджує. Днесь є вопрос лем єден: зробити вшытко, жебы быв покій в державі, де жыє найвекша кількость Русинів. І выразити, же хоцьяке проливаня крови, хоцьяке огрожованя жывотів людей бы нас не могло зохабити холодныма. Навеце, кідь то можуть быти і жывоты нашых людей. Тому ся говорить морална підпора, дорогы членове рады. Не писати якысь індіферентны стишкы, котры ліпше напишуть поеты і треба то зохабити на них, але дати свою ясну позіцію. Вшытко інше буде з боку Світовой рады почас того вікенду даремне. Єднако, як планованя централных акцій Світового конґресу на тот рік, значіть стріч, фестівалів. Тото най собі рада зохабить на час, кідь будеме знати, же нашы люди не терплять іщі веце, як дотеперь. Іншак бы єм ся мусив опросити, про кого ту тот конґрес властно іщі є…

Петро Медвідь, Пряшів  

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Што каждий Лемко знати повинен про свій язык.

Слова – ключы з лемківско-русиньского языка.
зохабити – оставити, лишити.

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар