Конґрес і Закарпатя фронт лайн

Цілый час єм собі думав, же єм быв у Хорватії на такім звычайнім конґресі Русинів. Такім, што даколи аж нудить, такім, што рішыть вшытко, а наконець властно не порішыть нич. Хоць, правдов є, жебы єм быв справедливый, зробили ся і зміны, котры роблять діліня міджі добов перед і по конґресі. Но покля єм думав, же єм быв на звычайнім конґресі, ани єм не стигнув прийти домів, уж єм знав, же єм быв на дачім вынятковім. Самособов, в неґатівнім смыслі.

Што конґресу дотулять ся, він быв досправды звычайный, аж нудный. І він ся не змінить, покля будеме день, того року день і пів, чітати статі о тім, кілько сьме зробили фестівалів, де сьме што посвятковали, де што выдали… о неґатівах, о тім, што ся нам не подарило, ся не бісідує нияк, або лем так кус, жебы не рушыти святочну атмосферу нашой конґресовой стрічі. А не змінить ся ани втогды, покля дакотры членьскы державы не будуть знати выпродуковати новых лідрів способных засісти до Світовой рады Русинів, і будуть за тоты державы сидіти цілы рокы тоты самы люди, котры уж в дакілько періодах сиділи і то всьо. То, же чітаме день і пів о нашых успіхах, бере час на то, жебы сьме бісідовали, діскутовали о реалных проблемах, огрожінях і о тім, як їх рішыти, припадно як в тых справах коордіновати роботу односно міджінародных інштітуцій ітд.

Як мам быти щірый, надію даякого проґресу єм видів в тім, же бы міг вести конґрес і раду як їх новый председа Джон Ріґеттій. В тяжкых часах як раз америцькы Русины помогли Русинам в Европі, думам, же і теперь сьме такій можливости могли дати  шансу. Але делеґаты рішыли векшынов голосів, і то треба акцептовати, председом є Штефан Лявинець. Надіям ся, же поученый з крітікы його попереднього періоду, зробить зміны у своїй роботі (і то пише чоловік, котрый є векшынов песіміста, а не оптіміста, но надія вмерать остатня).

Лемже єден председа і так не зробить сам вшытко і головно проґрес тяжко робити самому. Знову ся можеме вернути ку людям, котры рокы сидять у функції, і од тых проґрес уж ани не чекам. Малый успіх є уж то, же в раді сидять зясь холем двоми новы люди, навеце – молоды. На другім боці, і дакотры довгорічны матадоры Світовой рады вказали веце проґресу, кідь ся поставили за пропозіцію Мілана Піліпа на зміну русиньской сімболікы, покля молодшы членове рады і делеґаты были тихо або проти. Традіція є найвеце! Веце і як лоґіка і арґументы, нажаль.

Два основны пункты, котры можу брати за проґресівны в рамках тогорічного конґресу, то приятя даты на сполочный Світовый день Русинів, жебы сьме не были все у вшыткім розбити як Берлін по войні, і зміна выбераня председы конґресу і рады. То, же сьме голосовали прямо, а не выберав председу „кабінет міністрів“, є проґрес. Але і ту підкреслюю, же не было потрібне ку тому мінити штатут. Змінили, в порядку. І ту акцептую векшыну голосів.

Значіть, пораховано і підкреслено – знова сьме ся занимали вшыткым і ничім порядні. Знова пішлеме писма (кідь пішлеме) на різны орґанізації, хочеме вызнаня на Україні, хочеме одсуджіня Акції Вісла, но лемже то, што потім, як нам не одпишуть, або одпишуть неґатівно – то уж нерішено. Жадна конкретна стратеґія роботы на два рокы, жадны конкретно порішены сценарі, што робити, кідь тото або тамто. Тоты пожадавкы правилны, лем ту треба окрім писем і реалный лобінґ а дурканя од дверей ку дверям, аж покля не досягненме своє. Зато, як єм писав – про мене дакус нуда. Но буду барз потішеный, кідь нова Світова рада Русинів тоту стратеґію зробить, кідь буде дуркати, кідь буде лобовати, хоць ся о тім на конґресі „не стигло“ порядні побісідовати.

З нуды ня вытягла аж статя на порталі „Закарпаття онлайн“. Портал нераз атаковав Русинів, все є міджі першыма в тій справі, кідь може. І теперь, іщі ся делеґаты ани не розышли домів, уж была стятя „Фотофакт…“ І досправды, в статі были фотофакты. Вкраджены фотоґрафії з іншого порталу, то быв факт, як было фактом і то, же фотоґрафії суть реално з конґресу. Приповідка о тім, же сьме не порішыли тему русиньской сімболікы, покля Русины Закарпатя хоснують флаґ сотвореный про сепаратістів у Москві, то уж дакус мімо факту, а головно мімо реаліты. Бо не в тім справа, і жадна Москва флаґ не робила.

Но і вказати на то, же колишній депутат за Партію Реґіонів, Іван Бушко, вказав ся на конґресі, підкреслюю – як гость, і не написати, же на конґресі были представителі містной самосправы, депутатка сербского парламенту, представитель канцеларії презіденткы Хорватії, а головно не написати, же презідентка Хорватії перевзяла покровительство над конґресом, то вже є таке україньске кручіня правды. Нич незвычайне.

Но холем на момент єм увірив, же єм быв на барз важнім конґресі, котрый якбач дякуючі в Москві выдуманому флаґу і участи Бушка змінить і то, як ся крутить Земля коло Сонця.

Як єм вже писав. „Закарпаття онлайн“ все радо копне до Русинів. Зробить аферу зо вшыткого. Вєдно з україньскым Радіом Свобода стоять в першій фронтовій лінії боя проти Русинів. Зато собі спокійно може портал змінити назву на „Закарпаття фронт лайн“.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Погляды

Про автора

Петро Медвідь
Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год.

Коментар